Вечір був особливий тим, що, як зізнався сам Сергій, він раніше ніколи не читав прози, тільки поезію, так що ті, хто не переситився українською літературою на Медвіні мали ексклюзивну нагоду вперше почути прозу Сергія Пантюка у виконанні Сергія Пантюка.

Упродовж вечора ми поставили Пантюкові кілька запитань.

Перш за все, ми поцікавилися, що він думає про укрсучліт. "Я стараюсь не думати, - відповів Сергій, - а робити все, щоб він існував", і додав, що нині українська література переживає якщо не золотий, то срібний вік: таке було хіба ще у 20-х рр.

По-друге, ми запитали, кого з письменників минулого він би відзначив. Взірцевим автором, якого незаслужено приписано до масліту Сергій Пантюк вважає Артура Конан-Дойля, а з сучасників відзначив Річарда Баха.

По-третє, ми запитали про максимальні творчі плани Сергія. "Я ніколи не буду модним письменником. Я не ставлю собі це за мету", - відповів він. Але наразі в роботі в нього є 5 романів і 7-8 новел, які дуже хочеться "добити".

Насамкінець ми запропонували Пантюку прочитати що-небудь з будь-якої книжки в книгарні. Сергій вибрав Євгена Плужника. І читав так, що аж мурашки по шкірі. До речі, як з’ясувалося, Сергій персона нон грата в Росії та Білорусі.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.