1 лютого в книгарні «Смолоскип» у рамках ініціативи Lithup.Kyiv відбувся вечір відомого поета і нашого лауреата Богдана-Олега Горобчука під багатозначною назвою «БО Горобчук». Пропонуємо вашій увазі враження цьогорічних смолоскипівських практикантів від цієї події.

Ната Гайдиш:

Учора відвідала зустріч із БО Горобчуком. Не чекала, що буде така сімейна атмосфера. Виявилось, принаймні більшість знала одне одного – таке собі тісне поетичне коло. Я намагалась просочитись тим вечором і тому вслухалась у слова та малювала образи - як і всі присутні, гадаю. І в одну із митей, прагнучи проникнути в наступний рядок, я зрозуміла, що голос поета потопає у «серединних літерах слів». Напевне, голос автора, що читає свої рядки, завжди затягує у глиб – і байдуже, опиратимешся ти чи ні. Одні з образів-героїв «пережовують невдалі слова…», а інші підносяться майже до рівня богів. Амплітуда думок через це ширшає ще більше. Цікавими також були рубрики «Інший автор», коли кілька гостей-поетів читали твори БО. Контрударом стало прочитання чоловічої поезії устами дружини. На диво, виконання обох досить схоже. Як на мене, найбільш цікавою і пізнавальною частиною вечора була рубрика «10 родзинок», назва якої народилась у вчорашніх жартах(принаймні неофіційно). Це був відрізочок часу, коли ми дізнались про ранок поета, його сережку та Львів, смачний(чи не дуже) коктейль, а також про те, що один 3-річний хлопчик плакав від віршів Шевченка. (Будь ласка, збережіть цю рубрику – вона прекрасно доповнює вечір.) Звісно, були і ті речі, які хвилювали серце у дисонансі, адже не кожна поезія описує те, що у всі часи потрапляє під категорію «Ідеал краси». Але я рада, що відвідала перший у своєму житті літературний вечір. Тим більше, що практика занурення у таке середовище досить корисна для здобуття нових комунікативних навичок. Головне спілкуватись. І вечір дав таку можливість...

Влад Бибик: «БО Горобчук…»

Лютий варто почати правильно! – закликали організатори зустрічі з Богданом-Олегом Горобчуком на сторінці в Фейсбук. Тому ще за півгодини до початку вечора біля входу в книгарню «Смолоскип» скупчилися люди.

Зустріч відбувалася у форматі close-reading, тому книгарня була найвдалішою локацією. Концентрація людей та книжок на квадратний метр створила особливу магію. Кожен був поблизу автора, поблизу творчості, всередині мистецтва. Увесь вечір точилася жвава бесіда, автор відповідав на питання слухачів: як заздалегідь підготовані, так і ті, що з’явилися спонтанно. Відповіді ці були живими, справжніми, Богдан реально взаємодіяв з аудиторією, а не автоматично проводив захід заїждженим шляхом. Варто відзначити і почуття гумору як поета, так і його товаришів, що допомогли зробити цей вечір кращим.

Загальна картина будується з деталей, тому хочеться згадати, що уся зустріч була умовно поділена на три частини, кожна з яких певним чином доповнила одна одну і загальне приємне враження. Почався вечір традиційно – з читань автором своїх поезій. Однак після кожної слухачі могли задати питання, дізнатися, що сподвигло Богдана на написання твору чи чому він обрав саме таку метафору. Це значно підсилило той контакт «автор-читач-слухач». Далі Горобчук присів до зручного Смолоскипівського крісла, щоб відповісти, які ж факти про нього є правдивими. Було цікаво дізнатися, чи насправді він щоранку сидить на незаскленому балконі із книжкою і кавою в руках (навіть взимку). Або наприклад, для більшості новиною стало те, що Богдан має одну сережку у вусі уже понад 15 років…

Присутні могли також послухати і разом із Богданом оцінити вірші молодих поетів, що прийшли на зустріч. Вони читали свої вірші, а потім Богдан обрав той, який йому найбільше припав до душі, хоча, за його словами, кожен з них йому дуже сподобався. Ця коротка, але концептуальна частина вечора вкотре переконала – сучасна українська література не тільки жива, а ще й дуже багатогранна.

Завершили вечір друзі Богдана-Олега Горобчука власним прочитанням його поезій. Відомо ж, що погляд збоку і його розуміння кимось іншим часто значно відрізняються від авторського. Насправді, ні. Принаймні, так абсолютно не видавалося, коли з чужих уст лунали слова Горобчука. Можливо, його поезією керують якісь невловимі тембри, тонкі нитки ритміки, які не дають якось переінакшити сказане. Як би там не було, але після прочитання віршів, усі одностайно покликали Богдана на біс, де він прочитав деякі вірші, що не з’являлися ще ніде. Такий собі ексклюзив.

Загальне враження від вечора склалося надзвичайно позитивне, здається, не було у книгарні жодної людини, яка б виходила з неї не посміхаючись. Зустріч тільки утвердила віру в життєздатність української культури й у гарних поетів. Чому? БО Горобчук!

Анна Бакума:

Вчора скористалась можливістю відвідати зустріч із поетом-двотисячником Богданом-Олегом Горобчуком. Зустріч була організована у форматі творчого літературного вечора, який радше був схожий на прості домашні посиденьки за чаєм та солодощами, оскільки майже всі присутні знали один одного та увесь час цитували жарти із їхнього вузького кола письменників. Вечір складався із трьох офіційних частин та однієї неофіційної, на яку мали змогу потрапити лише обрані. Спочатку Богдан-Олег Горобчук зачитував свої вірші, періодично відповідаючи на запитання, що цікавили глядачів. Допомагали поету дотепні ведучі, які влучно надавали вечору завершеної форми. Саме вони проводили так звану лотерею із підступними запитаннями, коли присутні надто соромились, щоб виголосити свої запитання до пана Горобчука. Так завдяки цьому ми дізнались, що у поета «власне»-це слово паразит, видавництво «Смолоскип» завжди знаходить правильних авторів, а одного разу у Богдана-Олега у потязі незнайомець вкрав аж 15 книжок. Далі ведучі цієї зустрічі, чи то б пак, літвечора, зачитали 10 цікавих фактів про автора, які написала сама дружина Горобчука. Цікаво було почути те, що в дитинстві, популярний сьогодні поет був настільки сентиментальним, що плакав, коли мама читала йому вірші Шевченка. Глядачі теж не просто так сиділи на своїх місцях, оскільки вони мали змогу зачитати власну поезію, а також продекламувати вірші Богдана-Олега так, як розуміють їх вони. Завершила вечір рубрика «На біс», де автор зачитав ще три вірші. Чесно кажучи, спочатку я скептично відносилась до таких творчих вечорів, проте відвідавши цей захід, я отримала змогу переконатись, що була не права, бо від вчорашнього вечора я отримала величезне задоволення

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.