27-29 жовтня у Запоріжжі пройшла вже третя книжкова толока. Участь у заході взяло й видавництво «Смолоскип», де отримало дві відзнаки конкурсу Найкраща книга Запорізької книжкової толоки: за книжки «Стефанія Шабатура: нескорений дух творчості» (упорядниця Соломія Дяків), та «1930. У.С.Р.Р. Повстання» Володимира Тиліщака.

Хочеться передусім подякувати організаторам за те, що в них не опускаються руки і, попри всі труднощі, фестиваль рухається по висхідній. Це мегаважливо! Те, що Вам вдалося лише за три роки змінити книжковий і навіть ширше - культурний ландшафт свого міста, -доконаний факт. Ще у 2015 році для більшості запорожців українські книжки були відкриттям (так само, як для більшості видавців відкриттям виявилося бажання мешканців нібито російськомовного регіону читати українські книжки). А вже в цьому році відвідувачі жалілися, що за півтора місяці від Форуму до Толоки не вийшло друком нічого нового й смачненького.

Вочевидь, саме завдяки успішності ЗКТ до Запоріжжя прийшла книгарня «Є», а інші місцеві книгарні почали формувати свій асортимент із книжок українських видавців. І нехай навіть це дало несподіваний ефект зниження продажів українських книжок на самому книжковому ярмарку, у більш глобальному сенсі – це неймовірний успіх.

Втім, третя Толока показала, що просто по інерції далі не піде. І організаторам, і видавцям у майбутньому доведеться приваблювати все більше нових людей, а для постійних відвідувачів вигадувати велосипед. Бо читачі стали вибагливішими. Більше не досить просто навантажити кількадесят коробок книжок і сподіватися на те, що книжка самі по собі стануть сенсацією. Доведеться уважніше продумувати теми презентацій, вигадливіше їх втілювати.

У наступному році команді ЗКТ обов’язково потрібний великий рекламний партнер. Адже ярмарок уже виріс у третю після Книжкового арсеналу і Форуму видавців книжкову подію країни, і до того єдину поки що на Лівобережжі. Менше двох годин дороги до Дніпра, трохи більше трьох до Кривого рогу, Маріуполя, Кропивницького. Толоці просто необхідно притягувати до себе книголюбів цих великих центрів, не кажучи вже про десятки менших міст «індустріального сходу» (чомусь місцевим не подобається це формулювання, але я навмисно скористаюся саме ним, бо в індустрії немає нічого поганого).

Якщо розширення аудиторії – це екстенсивний шлях, то більш скрупульозний добір подій підніме рівень самого фестивалю. Уже час везти на толоку всіх зірок книжкового ринку, якби небагато їх у нас не було.

Насамкінець додам кілька слів про участь у заході «Смолоскипа». У цьому році ми приїхали сюди вже втретє. Директор видавництва Ростислав Семків та директорка книгарні Ольга Погинайко провели презентацію книжки спогадів Марії Савчин «Тисяча доріг» та серії «Вибраних творів» письменників Розстріляного відродження, взяли участь у дискусіях про письменників-шістдесятників та шкільну й університетську програми з літератури. Лауреати літературного конкурсу Дарина Гладун, Лесик Панасюк, Оксана Єфіменко й Дарина Березіна підготували поетичний перформанс та презентували нові книжки в серії «Лауреати Смолоскипа». Усі охочі вже традиційно могли придбати наші видання за видавничими цінами.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.