Актова зала УДПУ ім.Тичини

Після участі в першому Житомирському книжковому форумі “Дієслово і виступу в конференц-залі Житомирської обласної телерадіокомпанії Чотири поети: Ігор Астапенко, Олег Коцарев, Вано Крюгер та Олександр Мимрук на запрошення Марини Павленко завітали до Умані. Вірніше, їх мало бути чотири – Олег Коцарев традиційно не приїхав, заклопотаний сімейними справами. Та вірші його лунали, адже решта поетів взяла із собою його найновішу книжку Цирк, котра в Умані ще не презентувалася.

Ігор Астапенко презентував дві свої книжки: свою першу книжку “Щільник”, до якої Вано Крюгер написав післямову та свою найновішу книжку “Лихотомія”. Щільник було визнано найкращим книжковим поетичним дебютом 2015 року, адже саме ця книжка отримала в напруженій боротьбі профільну премію Золотий кларнет.Лихотомію було видано за підсумками перемоги Ігоря Астапенка у відновленому конкурсі Гранослов – на цьому конкурсі рукопис Лихотомії одноголосно було визнано найкращим членами журі. Ще рукописом Лихотомія була також відзначена міжнародною україно-німецькою премією ім. Гончара.

Вано Крюгер презентував дві свої найновіші книжки: свою першу книжку “Прощальний поцілунок Ілліча”, котра вийшла лишень через п’ять років після упорядкування і свою третю книжку – “Вертеп на Куренівці”. Олександр Мимрук читав вірші зі своєї першої книжки, що лишень готується до друку – “Цукровик”, післямову до котрої теж написав Вано Крюгер.

Поетів чекала напружена програма: три виступи в трьох навчальних закладах в один день. Першим був виступ в Уманському державному педагогічному університеті ім. Тичини, на кафедрі української літератури якого і викладає Марина Павленко, що запросила поетів. Зустріч відбулася у наповненій вщент актовій залі. Студенти знову – Ігор Астапенко і Вано Крюгер вже відвідували Умань два роки тому – приємно вразили поетів своєю начитаністю, підготовленістю – видно було, що вони добре знали, на зустріч з ким ідуть, прочитали книжки поетів, критику та передмови до них. Як підкреслив Вано Крюгер, студенти Уманського державного педагогічного університету ставлять запитання значно цікавіші, аніж їхні колеги з більшості національних університетів.

У всіх трьох навчальних закладах – Уманському державному педагогічному університеті ім. Тичини, Уманському національному університеті садівництва та Уманському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. Шевченка – поети спричинили справжній фурор серед публіки: Ігоря Астапенка просили на біс зачитати його довгий вірш Бурса, а Вано Крюгера –Дівчинку-панду, Олександра Мимрука постійно запитували, коли ж вийде його книжкаЦукровик. Поети вдячні Марині Павленко, Галині Фещенко, Леоніду Козинцеву, Тетяні Лопушан, Любові Пархеті, Юрію Кисельову – всім тим, хто запросив їх до Умані і зробив їхнє перебування в цьому мальовничому містечку по-справжньому незабутнім – і висловили впевненість, що неодмінно ще відвідають Умань, з новими книжками і новими віршами. А на згадку про цю поїздку кожен з чотирьох поетів отримав з рук Марини Павленко незвичайний «букет» – маленького кактуса


Будиночок в Умані, в котрому провів дитинство і юність Микола Бажан

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.