Цілком таємно. Лікар  – Йозефу.

1 вересня у будинку видавницва «Смолоскип» за адресою вул. Межигірська, 21 помічено підозрілу активність секретних агентів, замасковану під святкування дня народження видавництва «Смолоскип». Продовжую спостереження.

Святкування дня народження книгарні розпочалося о 18:00 з лекції літературознавця Тетяни Трофименко «Письменники і спецслужби», яка розповіла не лише про вимушену співпрацю літераторів зі спецслужбами (головно за часів СРСР), але й про те, який складний шлях доводилося долати забороненим текстам, щоб дістатися іншого боку Атлантики і, врешті, побачити світ. Майбутні книги перевозили записаними на міні-плівки, ховаючи їх навіть у дитячих іграшках. Так, зокрема, вийшов друком «Собор» Олеся Гончара. Таким само шляхом заборонена література діаспори потрапляла в Радянську Україну.

Наостанок лектор торкнулася сучасного аспекту даної теми, відзначивши, що наразі вона у літературі майже не висвітлена.

Дискусія продовжилася вже у неформальній атмосфері на подвір’ї будинку «Смолоскипа» під час поетичних читань, у яких брали участь Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Мирослав Лаюк, Оксана Гаджій, Лесик Панасюк та Дарина Гладун.

Слід відзначити, що тема вечірки пов’язана з історією самого видавництва, яке довгий час вимушено знаходилося за межами України і друкувало «контрабандні» твори. Саме тому одним із завдань для молодих літературних шпигунів було заховати касету із забороненим текстом. На пошуки вирушив сам комісар Вано Крюгер, який, попри всі зусилля і задіяні ресурси, знайшов лише 3 з 10 захованих касет.

Ще одним завданням для поетів-шпигунів було розшифрувати закодоване послання з минулого (тексти Стуса, Драча, Вінграновського) і відповісти на питання вікторини, присвяченої розвитку українського самвидаву, доля якого у радянські часи напряму залежала від сміливості агентів, яких, однак, не називали агентами. Люди, які перевозили касети із забороненими творами, щоразу ризикували життям, але так і не зазнали слави Джеймса Бонда.Однак саме завдяки їм українське слово поширювалося за межами СРСР у своєму первинному, незатертому цензурою, вигляді.

І яка ж шпигунська вечірка без зброї?

Тому у грі «Штірліц проти Бонда» гості змагалися у влучності, стріляючи по порожніх склянках. Щоправда, з водяних пістолетів.

Не обійшлося і без сюрпризів: під час вечірки проводилася благодійна лотерея, гроші зібрані з якої підуть на допомогу воїнам-розвідникам в АТО. Загалом було розіграно близько 40 книг видавництва «Смолоскип», серед яких, зокрема, були «Щоденник Осипа Зінкевича» та «Антологія авангардної поезії». А головний приз – два квитки на концерт-кавер гурту Metalica– отримав найзагадковіший серед гостей, молодий поет Олександр Ткачинський.

Увечері, як і годиться справжнім агентам спецслужб, митці стали повільно розчинятись у сутінках. І місто засинає…

А тоді прокидаються агенти всіх розвідок світу, щоб зіграти у «Мафію», в якій цього разу перемогли чесні поети за допомогою незалежного журналіста радіо «Свобода».

Цілком таємно. Лікар – Йозефу.

Під час святкування дня народження видавництва «Смолоскип» агенти нічим себе не виказали. Цивільні про зміст вечірки не здогадалися і були переконані, що це – черговий літературний вечір, які видавництво «Смолоскип» проводить регулярно. 7 касет із самвидавом, які не вдалося знайти комісару Вано Крюгеру залишили периметр і успішно перетнули кордон.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.