Павло Кирик і Галина Крук


Павло Кирик почувається досить комфортно в українському літературному просторі. Студент-журналіст, співзасновник інтернет-видання «СКАЗ», пише ще з одинадцяти років, а минулоріч здобув літературну премію видавництва «Смолоскип», в якому і вийшла книжка прози «Робота». Саме її молодий автор презентував у львівській книгарні «Є» разом із поетесою, літературознавицею Галиною Крук.

Оскільки Павло навчається на журналістиці, зізнається, що раніше вважав цю професію дещо втомливою. Перебуваючи в Кракові, вирішив почати писати художню літературу. Так і зявилися перші оповідання з книжки «Робота». «Я рідко наперед щось планую, так сталося і в цьому випадку. Хто читав першу частину, зверне увагу на те, що вона є дещо хаотичною, адже я писав її всюди – вручну, на планшеті, в дорозі, у Львові, у Кракові. Спочатку все не вкладалося в цілісність, але згодом усі ці нотатки увійшли до одного сюжету», - розповідає автор. Друга частина «Роботи» – це розповіді про одних і тих самих людей, які перетинаються між собою, але про це навіть не здогадуються. Ці оповідання Павло написав у Львові, однак постійно думав про рідне місто Броди. «У другій частині все реальне – міста, переживання, люди. А в першій іноді трапляється такий сюрреалізм, що мені починало зносити дах, коли я писав. Правду кажучи, надсилав рукопис на конкурс в останній день. Більше того, перепитував видавництво, чи не запізнився, оскільки то був вже дедлайн. Але його прийняли і все було добре».

Для Галини Крук важливою є конкретика Павла: «Мені у цій книзі сподобалося те, що Павло має конкретний стиль, який дає надію на зростання. Він не намагається рефлексувати над дрібницями – що подумав головний герой чи героїня, якими були їхні дії тощо – одним словом, це все те, чим грішить наша мала проза. Для мене маркером цікавості оповідання є його перша фраза. Саме вона дуже часто спонукає читача або читати, або відкласти вбік текст. Початки оповідань у книзі «Робота» мене заінтригували і це дуже важливо».

Наступна книга, над якою Павло Кирик хоче працювати, складатиметься з трьох окремих повістей, які будуть між собою пов’язані, але завуальовано. Щодо більших літературних форм – наприклад, роману – автор наразі має сумніви. Каже, що, можливо, спробує себе в цьому руслі років через п’ятдесят: «Це дивне відчуття, коли ти розумієш, що ще недавно ці тексти були на твоєму ноутбуці, а зараз вже викладені в окремій книжці. Скажу чесно, я довго і багато редагував їх, мабуть, разів зо двадцять. Але одночасно отримував величезне задоволення від цієї роботи. Знаю точно: все, що я хотів сказати, я написав».

Під час презентації у львівській книгарні Є

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.