Пам’яті Олександра Скопа

З вересня 2003 року на 76-му році життя відійшов у вічність
сл. п. Олександр Скоп, журналіст, письменник, громадсько - політичний діяч, голова Фундації ім. Івана Багряного. Помер у невеличкому містечку Ля Меса в Каліфорнії.

Олександр Скоп був членом Об’єднання українських письменників в екзилі «Слово», активним діячем української громади США. Народився 16 грудня 1927 p. у Вінницькій області. Виростав у містечках Немирові і Тульчині. У роки єжовщини його батько Захарій був заарештований і розстріляний у Вінниці разом з десятками тисяч українців. У роки Другої світової війни висланий на роботу до Австрії. Згодом жив у таборах переміщених осіб у м. Ауґсбурзі, де закінчив навчання в гімназії, і разом з матір’ю виїхав до Великобританії, звідки переїхав до Канади, а пізніше до США. З дружиною і двома дочками Вірою та Надією жив у Каліфорнії. Там був ініціатором-основоположником Української православної парафії св. Покрови. За сорок років існування парафії його 36 разів обирали головою.

Олександр Скоп був завжди доброзичливий, толерантний, жертвенний на різні громадські цілі, завжди користувався повагою і підтримкою громади.

Перша його збірка гуморесок з художнім оформленням І. Багряного під псевдонімом Олесь Шпилька «І сміх, і горе» вийшла друком 1959 p. в Німеччині. Книжка ця з передмовою Євгена Сверстюка та під назвою «І сміх, і горе за синім морем» була перевидана зі значними доповненнями 2001 p. у Києві, у видавництві «Смолоскип». 1994 p. він зібрав і упорядкував матеріали про розстріли НКВД у лісах біля Вінниці тисячів українців і видав книжку «Вінниця: злочин без кари».

Крім гуморесок, О. Скоп опублікував у пресі багато статей, в основному присвячених громадсько-політичним темам і українським проблемам у колишньому Радянському Союзі.

Олександр Скоп і його дружина Софія постійно підтримували морально і фінансово колишніх політв’язнів і репресованих в Україні, багатьох студентів, постійно складали значні пожертви на Фундацію ім. Івана Багряного, на УВАН, на видавництво і Стипендійний фонд «Смолоскипу», Українське історичне товариство та на багато інших українських організацій та видань в Україні та діаспорі. Ще восени минулого 2002 року, перебуваючи у Києві, він брав участь і виступав на презентаціях книжок видавництва «Смолоскип» – «Розстріляне відродження» Ю. Лавріненка і «Велика вітчизняна війна» Федора Пігіда, які появились в Україні при його особистій і при фінансовій підтримці Фундації ім. І. Багряного, яку він очолював. Завдяки його старанням і допомозі незабаром вийде з друку альбом колишнього політв’язня, художника Панаса Заливахи.

Глибоке співчуття висловлюємо його дружині пані Соні, дочкам Вірі і Надії. Світла пам’ять про Олександра Скопа – прекрасну людину, політично-громадського діяча, письменника й мецената – назавжди залишиться в серцях його приятелів, шанувальників, української громади західної діаспори і України.

Видавництво і
Стипендійний фонд «Смолоскипу»: 

Осип і Надія ЗІНКЕВИЧІ, Олег ПРОЦЕНКО, Ігор ГИРИЧ, Олесь ОБЕРТАС,
Андрій РАДНЮК, Олексій ШЕВЧЕНКО, Всеволод СОКОЛИК.