Теоретично концептуальні проблеми розуміння цих відмінностей і лягли в основу другого круглого столу «Культура і політичне».

Методом дослідження було обрано поєднання концептуальних виступів і дослідження в малих групах поставлених проблем.

На початку учасниками семінару було розглянуто відмінності і подібності між культурою і політикою, їх взаємозалежність і внутрішню конфліктність. Було визначено силами учасників основні точки дотику і відмінності, що не дозволяють вживати ці поняття як синоніми. Як підсумок учасниками було відзначено досить цікаві моменти: слова «політика» і «культура» мають однакову кількість літер, вони виконують спільне завдання, яке полягає в інтенції до об’єднання суспільства. І, водночас, було відзначено відмінність методів, що застосовуються ними для виконання цього завдання. Цікавим також було те, що горизонтальні і вертикальні рівні культури і політики було відзначено одночасно їх відмінними і подібними сторонами.

На основі цього дослідження було зроблено висновки – певну спільну концептуальну основу між політикою і культурою.

Це лягло в основу подальшого обговорення відмінності у формуванні культури і політики в Україні.

Наступним колом проблем було вибрано обговорення типів політичної культури, визначення їх концептуальних основ, і на основі цього визначення найбільш придатного для України. Ця проблема породила ґрунтовну дискусію і яскраво показала різноманітність бачення України в її реґіонах. Проглядалися дві тенденції – «прагнення кращого майбутнього» з пошуком демократичних основ існування України, а також «хіба ми в цьому винні», як форма самокритики і пошук суцільного тоталітарного контролю над кожною людиною. Ця тенденція була багато в чому спровокована демонстративним виходом «спецслужб», що визнали семінар небезпечним і безглуздим, оскільки під час нього повставали критичні зауваження до діяльності політичної еліти в Україні.

Але слід відзначити глибину розуміння проблем, що є в Україні, учасниками семінару, які намагалися на основі визначень проблем давати рецепти їхнього вирішення.

Семінар також показав загальні тенденції в розумінні політичної дійсності в Україні. Лакмусовим папірцем стало обговорення відносин між політичною елітою (лідерами) і масами (народом). Основна тенденція була у формуванні конфлікту між ними, їхньому тотальному нерозумінні одне одного, бажанні до взаємних звинувачень.

Другий круглий стіл, як і весь семінар загалом, був побудований на основі толерантного відношення до поглядів диспутантів, не нав’язуючи власної точки зору.

І на завершення хочемо висловити щиру подяку всім, хто був учасником семінару, всім доповідачам і активними диспутантам, без яких цей семінар не міг відбутися.