Отже, метою «круглого столу» було з’ясувати, що ж таке влада, зокрема, політична, як потрібно до неї ставитись в разі, коли вона не відповідає нашим вимогам? Для мене особисто це було не суто теоретичною проблемою, про яку я почув під час лекцій чи прочитав у книжках, це була, перш за все, проблема дії, яка завдяки навчанню на філософському факультеті потребувала більш ґрунтовного осмислення, а саме пошуку причин. Я недарма епіграфом до даної статті поставив слова відомого античного філософа Геракліда, бо, як на мій погляд, чи не головною метою будь-якої людини є набуття саме такої мудрості, що дасть можливість бачити не тільки наслідок, а й мати змогу дослідити причини, які його зумовили. Знаючи, що учасниками семінару є молодь, яка в переважній більшості своїй займає досить активну суспільну позицію стосовно до існуючої влади, передбачав досить жваве обговорення, і мої сподівання були цілком виправдані. Багатьох зачепило, так би мовити «за живе», питання, чи потрібно боротись з поганою, на наш погляд, владою, йдучи на масові виступи, демонстрації, якщо так, то як, в такому разі, ставитись до тези, що будь-яка влада є від Бога, що народ має владу, на яку заслуговує, що хибність влади потрібно шукати перш за все в нас, змінивши себе, ми своїм прикладом змінимо інших, звідки тоді береться погана влада, що є реальною причиною її погіршення, чи не на подолання причин такого стану речей ми повинні спрямувати свої зусилля? Відповідь на ці запитання намагалися дати учасники даного «круглого столу». В процесі обговорення відчувалось, що багато хто з присутніх безпосередньо зіткнувся на практиці з роботою державних інститутів і навіть робив спроби щось змінити. Було багато емоцій, з чого я зрозумів, що майже для кожного проблема влади і стосунків з нею є досить актуальна, особливо зважаючи на вік учасників і їх професійну зацікавленість. Невеличкою проблемою для мене, як ведучого, було втримати дискусію у заданому руслі, адже дуже часто обговорення переростало у своєрідний такий собі «базарний» варіант: «а всі крадуть, а всі погані, і той поганий, і той поганий, а треба диктатуру» і т. д. Доводилось ще раз і ще звертати увагу на пошук причин, а не аналіз їх наслідків. Загалом, як на мою думку, «круглий стіл» пройшов досить вдало, особисто для себе я зрозумів, що проблема пошуку причин, а не борсання в їх наслідках, ще довго буде актуальною, особливо з огляду на стан державних інститутів в Україні.

І навіть у випадку, коли ми все ж у більшості своїй усвідомимо істинний стан речей, наприклад, те, що той самий варіант Кучми є у кожному із нас, буде не менш складно нам це перевести в поле нашої практичної діяльності. Щодо враження від семінару загалом, то він був, як на мою думку, зовсім іншим, ніж два попередні, на яких я мав змогу побувати, іншим був він не тільки тим, що вели і організовували інші люди і на іншій території, інший він був з огляду на склад учасників, серед яких значно зросла кількість тих, хто приїхав щиро зацікавлений щось почути, почерпнути нового, саме ці люди своїм щирим зацікавленням підтримували ведучих на всіх «круглих столах» і саме завдяки їх участі дев’ятий семінар творчої молоді був нічим не гіршим, а то й кращим від попередніх, звичайно, не без допомоги головних організаторів.