Якщо ви, саме ви, ваша генерація у наступних роках не станете вирішальним чинником у законодавчому і виконавчому органах нашої влади, то яке майбутнє чекатиме вас і ваших дітей, якщо дійсність, у якій ми живемо, не зміниться?

Невже вас буде влаштовувати орієнтація на Росію, на яку ми орієнтувалися і з якою ми були у т. зв. “союзі” 300 плюс 70 років? Невже ми не бачимо, що той “союз” дав нам і нашому народові? Невже вас і всіх нас буде влаштовувати кобзонізація, кавенізація і бульваризація нашої культури і нашого щоденного життя, які при підтримці владних структур стали домінантом нашого щоденного життя, стали засобом обездуховлення нас і наших дітей, щоб довести нас до такого стану, щоб кожній нашій людині було байдуже все, що рідне і своє, не лише для українця, але й для кожного поляка, єврея, кожного представника національної меншини у нашій державі, де цинічно використовується мова нашого північного сусіда як засіб космополітизації нашого суспільства, а в тому і російського.

Сьогодні ми живемо у незалежній українській державі, в зовсім інший час, де ваша генерація і кожний з вас має вирішувати сам за своє майбутнє. В боротьбі ідей і позицій, в боротьбі за досконалість і за першенство формується сила і воля індивіда. Сильні індивіди, сильні у своїй правоті, працьовитості, відповідальності, порядності, у поведінці, у своїх чеснотах, залишаться назавжди в літературі, політиці, державотворенні, громадському житті.

Знайомлячись з багатьма з вас, я побачив, що десь глибоко у душах і серцях учасників цих семінарів закладено палке бажання БУТИ, закладено у вас щось інше, що заставляє людину думати, бути творчим, конструктивним, позитивним, хотіти приїздити на ці ірпінські зустрічі. Лише орієнтація не на когось, а на самих себе, на наш колосальний інтелектуальний потенціал є запорукою нашого нормального і цивілізованого майбутнього.