Богдан Горобчук. Актуальна творчість патріота 

Чорновіл В. Твори: У 10-ти т. – Т. 5. Публіцистика, документи, матеріали “Справи № 196” (1970-1984) / Упоряд. Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2007. – 912 с. Ціна: 25 грн.

Кожен наступний том творів Вячеслава Чорновола – їх у видавництві «Смолоскип» вишло вже п’ять із десяти запла­нованих – розкриває нову грань особистості цього непересічного українця – патріота, політика і громадського діяча. П’ятий том, нещодавно презетований у Будинку вчителя, – переконливе цьому підтвердження.

Презентувати книгу зібралося дуже поважне товариство: народні депутати України, представники громадських об’єднань, упорядники і люди, доля яких нероздільно пов’язана з долею В. Чорновола – чи то робота, сім’я, дружба, або й нелегкі часи тюремного ув’язнення.

Вела презентацію дружина В. Чорновола – Атена Пашко. Вона почергово запрошувала до слова виступаючих – причетних до книги.

На особливій ролі В. Чорновола в найновішій українській історії, на незмінній актуальності його публіцистики зосередив увагу аудиторії незмінний видавець десятитомника його творів, голова видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич. Саме Вячеслав Чорновіл і його найближчі колеги й однодумці спонукали діаспорян повірити у чергове відродження на теренах України, у те, що боротьба триває, і жодними силами радян­ської каральної машини її не зупинити. У час, коли вже згасала пам’ять про славну боротьбу УПА, творчість В. Чорновола, І. Дзюби та інших, що передавалась за кордон, відродила віру українських патріотів за кордоном у те, що незалежна Україна життєво необхідна громадянам УРСР. До того ж, це знову довело скептикам із між­народного співтовариства: українці не припинять боротьби за незалежність власної держави за будь-яких, навіть найнесприятливіших, обставин.

Найточніше особливості п’ятого тому окреслила – що й не дивно – упорядниця, Валентина Чорновіл. Вона звернула увагу присутніх на те, що матеріали п’ятого тому є унікальними, і особливо це стосується матеріалів «Справи № 196», за якою В. Чорновола було засуджено 1973 року. Щоби отримати протоколи з цієї «Справи...», довелося не один місяць просидіти в архівах СБУ.

Але це вартувало таких зусиль – і в протоколах допитів, і в публіцистиці часів ув’язнення можна побачити іншого Чорновола, аніж про нього донині уявлялось. Та що вже про це говорити, коли сама Валентина Чорновіл – рідна сестра Вячеслава – відкрила для себе незнані досі грані брата: те, як він водночас мужньо й винахідливо дурив слідство, не йдучи на жодні компроміси, і те, як допомагав усім чим міг товаришам по нещастю під час ув’язнення.

Багато на презентації говорили про життя Вячеслава Чорновола того періоду – 1970–1984 років: Атена Пашко згадувала подробиці тогочасного спільного побуту, що минав у затятій правозахисній боротьбі, Михайло Косів – народний депутат України – більше говорив про арешти, яким було піддано В. Чорновола, його самого, а також їхні найближчі побратими по боротьбі.

Добрим словом згадали про роль В. Чорновола в постанні і становленні нашої держави й інші народні депутати, присутні на презентації, – голова НРУ Борис Тарасюк, Лесь Танюк та Ярослав Кендзьор. Кожному з них було що розповісти про цю мужню і самовіддану людину, без якої не було би такої України, яку ми знаємо. Згадували депутати і свою буремну молодість: підпільні зустрічі, таємне розповсюдження забороненої літератури і преси, обшуки й арешти.

Одну з найцікавіших історій розповіла Марія Поліщук – її мало хто знав з-поміж присутніх, ця жінка не є ні політиком, ні публічною особою. Проте її родина в тяжкі для В. Чор­но­вола та А. Пашко часи підтримала їх, переховувала заборонені матеріали, ризикуючи власною свободою. І саме завдяки сприянню таких людей, як пані Марія, стала можливою діяль­ність українських – та і радянських загалом – дисидентів.

Чимало теплих і ностальгійних спогадів про діяльність і твор­чість В. Чорновола прозвучало і з уст лауреатки Шевченківської премії Михайлини Коцюбин­ської. Вона слушно зазначила, що із трагічною загибеллю цієї надзвичайної людини Україна втратила не просто одного з політиків, не тільки свого вірного сина, а патріота, який ще дуже багато міг би зробити. На жаль – не судилося.

І щоби хоч не втратити того, що за своє життя встиг написати В. Чорновіл, і було ініційоване видання десятитомника його творів. П’ятий том закінчується публіцистикою 1984 року – а отже, ще не охоплено чималу кількість творів В. Чорновола, а особливо – часів, що безпосередньо передували проголошенню незалежності України та часів розбудови нашої держави. І українська громадськість з нетерпінням чекатиме на видання цих книг.

На презентації 5 тому творів Вячеслава Чорновола в Будинку вчителя

Борис Тарасюк

Валентина Чорновіл

Михайло Косів

Атена Пашко