Юрій В. Нога. Чи є у нас вибір? 

Сиджу, нікого не чіпаю, ловлю рибу. Навколо метушаться мої знайомі, вони говорять про вибори, тому що вони в політрадах провідних партій, і замість того щоб подивитися, як видра готується до зимівлі чи помилуватися кудлатістю хмар, – знову політика. Втім, якщо ви не цікавитеся політикою, то політика почне цікавитися вами. Тож замість пильнувати поплавки відбувався розподіл комі­тетів у ВР. Та все ж ділити нездобуту здобич я не звик,тож слідкував за поплавком.

Однак раптово зрозумів: слідкуючи за поплавком, можна проґавити головні події. Тож довелося відірватися від рибальських радощів.

Можливо, і справді варто розібратися з тим, хто і як хоче потрапити під купол найвидовищнішого на тепер цирку в Україні. Розпочнемо. Тобто закінчимо. А можливо, просто поставимо три­крапку.

Офіційно за владу змагатиметься двад­цять одна сила, більшість з яких примудрилися – стати блоками. Та все ж фаво­ритів видно – і давно. І тому повернення Литвина чи «ефектні» спроби соціалі­стів виглядають досить прикольно. Осо­би­сто вдалося познайомитися з лю­ди­ною, яка займається молодіжкою соці­алістів в одному з райцентрів Запорізької області. Використання студентів на виборах, безперечно, не винахід Мороза, однак такого залучення рекрутів не практикувалося з 2004 року. Можливо, такий хід дасть політичним трупам шанс далі втілювати демагогічні проекти. Звісно, навіть половина студентів, залу­че­­на до справи за платню, не буде голо­су­­вати за тих, на кого працювала. Партії, чиї шанси дорівнюють нулю, навіть не за­пла­­тили за участь ні в акціях, ні у виборах.

 А от «прогресисти» кажуть про 100 своїх депутатів. Тільки досить слабо можна вірити Вітренко, бо минулого разу...
а втім, якщо хочете, самі пригадайте, яку кількість голосів набрала... м-м-м... економістка з Конотопу.

Коли головною проблемою нації є амнезія, з цим існувати неможливо. Та ви ж і самі щодня бачите політичну рекла­му... І якщо ціни справді зменшилися за вказаний період, то я готовий з’їсти... не знаю, капелюхів я не ношу, а шкарпетки – якось негігієнічно. Нас тримають саме за тих, за кого ми дозволяємо себе тримати. Коли чотири рази за рекламу мені розказують, що 130 – це менше, ніж 65, і це є головним досягненням... То чому ж комунальні платежі не змінилися? Вір­ніше, вони змінилися в тій самій пропор­ції, і всі кажуть про те що «жить стало лучше, жить стало вєселєй». Напевно, забувають, що це гасло з’явилося під час Голодомору.

Тільки... чи варто вигадувати «машину часу навпаки»?

Власне про самі вибори. Прогнозів буде купа, однак головний з них уже відомий. На сьогодні вже є три відпрацьовані схеми фальсифікацій виборів. Тобто політтехнологам доведеться шукати нові варіанти, бо «безпрограшні» будуть під контролем. Хоча невідомо, скільки цього року буде коштувати сервер ЦВК, паролі... Гуртом дешевше звертатися... Той, хто шукає, – знайде.

Власне, боротьба розпочнеться наприкінці, саме тому всю компру тримають у сейфах в надії на гарний обмін. Головні гравці вже визначилися. І здавати позиції вони не будуть. Або будуть. Якщо в супротивників у сейфі є аналогіч­ний «аргумент».

Тож на розподіл голосів як завжди впли­ватиме фактор, що його влучно окреслив Сталін: «Головне не як голосува­ти­муть, а як ми порахуємо». Відтак за кожне місце в ТВК доведеться боротися. І проста схема вже не допоможе, тепер як у Верховній з... раді доведеться приставляти до кожного сторожа. Та все ж давай­те поглянемо на ситуацію реалістично.

Результати в дечому можуть здаватися несподіваними. Однак це відсотків на 60 відтворює волевиявлення народу. І низька активність – головний показник успіху: хіба партії з низьким рейтингом переконують потенційного виборця, що від нього нічого не залежить. Звісно, розпо­діли й перерозподіли відбудуться за домовленостями між провідними грав­цями.

Та коли несподівано на арену виходять декілька незалежних фігур, ситуація стає досить цікавою. Так, незалежна фігура ВеФа* щось та коштує одному мільярдеру, щоденно приносячи нові сюрпризи та витрати. З кожним днем все дорожче та цікавіше.

Та активна політика в ЗМІ, вірніше, перерозподіл власності, доводить ситуацію до абсурду. Наприклад, перехід у власність російських корпорацій декіль­кох телеканалів призвело до звільнення сотень журналістів. Звісно, відомі та пропіарені відразу знайшли роботу в сусідніх офісах, а для деяких звичайних пахарів камери й мікрофона це стало мало не трагедією. Та про вплив ЗМІ поговоримо іншим разом. А тепер спробуємо змоделювати майбутнє.

Усі спроби ПР стануть боротьбою за лідерство в донецькому клані. Балога, прибравши до рук «любих друзів», зробив мегаблок повністю підконтрольним. Тож, слу­хаючи нові виступи колишнього міні­стра, хочеться поцікавитись, чому існує суттєва відмінність у відповідях на запитання представників різних ЗМІ.

Ще дві фігури давно засвічені, однак у політиці про них – тільки чутки. Один у протистоянні з найбагатшою людиною, що мешкає на території України, дійшов до того, що залізну руду почав завозити з Бразилії. Хоча уран і все інше простіше видобувати на території від Кривого рогу до Сєвєродонецька, (про уран я просто згадав, може, хтось із Аль-Каїди прочитає). Можливо, це й випадковий факт, що на його підприємствах працює більше двох відсотків виборців. Інший може запросити сера Елтона Джона, профінансувати декілька галерей, притому запрошення на його акції котуються дорожче за платинові картки елітних банків гористої Європи. Ці гравці можуть реально змінити розклад на виборах. Та власноруч вони цього не робитимуть, тож змінювати їм доведеться наявні структури. Відтак подивимося, наскільки ці ви­бори можуть стати боротьбою третіх сил**.

Засідання РНБО може стати першим сигналом для політиків-нейтралів, які вперше побачили зуби Ющенка, – і це була не посмішка. Звісно, потуги Мороза розморозити парламент заслуговують на увагу. Засідання 4 вересня було кумедне, однак коли за 11 робочих днів збираються розглянути 107 законопроектів, стає не смішно. І навіть відміна імунітету, привілеїв вже нічого змінити не може. Можуть навіть зарплатню собі відмінити, та на це вже ніхто не ку­питься.

І досить несподіваний вихід для зомбі 5-го скликання – затягнути все через судову тяганину – не більш ніж примарні. Всі судові колізії мають закінчитися на Покрову. Можливо, це буде символіч­ним знаком.

Тож можна гарантувати, що студенти й пенсіонери отримають своє за мітинги, більш досвідчені – за роботу в штабах, хтось за...

А проте, яка різниця! Мене не цікавить, як назвати цю партію, яким буде прізвище лідера, – я знаю тільки одне: головне – щоб клювала риба, були друзі й не розминутися зі своєю совістю.

Р. S. Не знаю, хто з нас «глючить», але мій комп вперто підкреслює як помилку слово «Янукович».

* ВеФ – Віктор Федорович Янукович (взято зі сленгу політтехнологів одного зі штабів)

** Боротьба третіх сил: у класичному варіанті бореться опозиція та правляча сила, третя сила – поза політикою (як правило, бізнес-еліта) і відстоює свої інтереси різними методами. 

Від редакції

Незважаючи на песимістичність статей, редакція часопису висловлює впевненість у потрібності виборів
і сподівається, що їх результати стануть черговим вагомим кроком на шляху розбудови відкритого суспільства в Україні.