Відбулась IV конференція місць пам’яті в Кшижовій

Фонд Дослідження Диктатур і Євангелістська Академія в Берліні, Інститут Досліджень Суспільної Історії в Потсдамі спільно з Львівським товариством «Пошук» і Меморіальним Центром Історії Репресій «Перм ’36» провели IV конференцію місць пам’яті в Кшижовій біля Вроцлава, Польща.

З 10 по 13 травня 2006 року вчетверте зустрічалися у Кшижовій представники місць пам’яті Західної і Східної Європи. Семінар — це форум обміну досвідом для викладачів, працівників місць пам’яті і вчених.

Семінар був присвячений стану місць пам’яті у державах Центральної і Центрально-Східної Європи, включаючи Німеччину. Тоталітарні режими залишили незгладимий слід у політичній культурі цих країн. Мета семінару — обговорення і порівняння в контексті своєрідності суспільного досвіду різних тем, пов’язаних із злочинами і безправ’ям. Досвід минулих років і численних історичних дискусій показує, що у всіх державах під час системних змін присутнє відторгнення минулого. В ході дискусії обговорювалася культура пам’яті і робота в місцях пам’яті, з акцентом на передачі історичної спадщини молодому поколінню.

На семінарі були представлені доповіді про практичну діяльність місць пам’яті, а також наукові та публіцистичні статті стосовно виставкових та історичних проектів України на такі теми:

- Вплив нових меж ЄС і «Помаранчевої революції» на розвиток культури пам’яті в Україні і реакція сусідніх держав;

- Індивідуальна пам’ять і пам’ять суспільна — збереження пам’яті, створення місць пам’яті;

- Свідки історії і історичні місця — приклади з практики;

- Передача досвіду молодим поколінням — приклади з практики;

- Порівняння стану місць пам’яті в Центральній і Центрально-Східній Європі, ситуація в НДР 1950-х років;

- Образ України в музеях Західної Європи про ІІ Світову війну і період сталінізму.

Щорічно в обговореннях досвіду тематичних організацій і проектів визначається головна тема. Цього року нею була обрана історія і культура місць пам’яті України з погляду взаємин з сусідніми державами: Росією, Білоруссю і Польщею. Білорусь і Україна знаходяться в центрі уваги преси (громадськості) завдяки відмінності відносин із Росією. Аналіз історії цих територій показує, що це відбувається не лише із-за подій сучасної політики. Так само польсько-українські відносини довгий час базувалися на взаємній упередженості, що виникає із спільної, але по-різному трактованої історії.

Україну на конференції представляли кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Р. Д. Зінкевич (НУ «Львівська Політехніка», Львів), Оксана Кулик (Інститут Історії Церкви, Львів), с. н. п. львівського Історичного музею С. В. Кочергіна (Відділ визвольних змагань, Львів), Віктор Федущак (ЛОТ «Пошук», Львів) і директор музею Українського самвидаву при видавництві «Смолоскип» Олесь Обертас (Київ).

У ході конференції були заслухані доповіді про історію визвольного руху в Україні, історію репресій, дисидентський рух, діяльність та історія підпільного життя Української Греко-Католицької Церкви 1946–1989 років, Голодомор і культуру пам’яті, місця пам’яті в Україні, роботу з суспільною пам’яттю тощо.

Учасники семінару презентували цікаві проекти роботи з молоддю: Віртуальний Музей ГУЛАГу (www.gulagmuseum.org), «Будинок зустрічей з історією» у Варшаві (www.karta.org.pl), вистава «Поляки-Українці 1939–1947» (ІПН, Люблін).

Доктор Томас де Фріс (Данія) вельми гумористично ознайомив зі створенням музею Інституту Холодної війни у своїй країні. Про деякі вищезазначені проекти просимо детальніше читати в наступних числах нашого бюлетеня.

Підсумок у конференції цілком позитивний: нав’язано нові контакти між працівниками музейної спільноти, отримано знання для кращого порозуміння істориків та громадських інституцій різних країн, що зустрілися у Кшижовій.