Олесь Обертас. Створено Міжнародну асоціацію з вивчення та дослідження спадщини самвидаву 

У листопаді 2005 року Музей-архів українського самвидаву при видав­ництві «Смолоскип» став членом-заснов­ником Міжнародної асоціації з вивчення та дослідження спадщини самвидаву (The International Samizdat [Research] Associa­tion (ISRA), до якої увійшли понад 20 знаних європейських наукових інституцій, дослід­ницьких організацій та архівів.

Про ідею міжнародного співробітництва зі збереження спадщини самвидаву в останні роки було сказано багато. Зокрема про це йшлося у ході конференції, при­свя­ченої історії самвидаву, що проходила в Будапешті у травні 2004 року, про яку ми повідомляли на сторінках нашого бюлетеня раніше. Дослідниками підкреслювалася нагальна потреба об’єднання зусиль різних наукових організацій навколо проблеми збереження й обробки архівних документів, що мають відношення до історії самвидаву, право­захисного, дисидентського руху та альтернативної культури другої половини ХХ століття в країнах соцтабору.

Таким чином, проект, що одержав назву The International Samizdat [Research] Association (ISRA), був продиктований не­об­хідністю створення більш сприятливих умов для наукового співтовариства як у пла­ні забезпечення доступу до існуючих ко­лекцій самвидаву, так і подальшого стиму­лю­вання досліджень у даній галузі історич­ної науки.

Архів Відкритого Суспільства (Будапешт, Угорщина) став базовою організацією для проведення й координації цього міжна­род­ного проекту. Засновниками організації, окрім згадуваного Архіву Відкритого Суспіль­ства (Будапешт, Угорщина), стали Музей-архів українського самвидаву при видавництві «Смолоскип» (Київ, Україна), Суспільно-політична організація «Мемо­ріал» (Москва, Російська Феде­рація), Інсти­тут з вивчення історії Східної і Централь­ної Європи (Бремен, Німеччина), Центр Історичних досліджень (Німеччина), Центр сучасних історичних досліджень у Потсдамі (Німеччина), Карта-центр (Поль­ща), Біб­ліотека та архів Кестонського інституту (Велика Британія), Міжнародний інститут соціальної історії (Нідерланди), Чеський документаційний центр.

Важливо підкреслити відкритий характер цього проекту: у ньому можуть взяти участь усі зацікавлені організації, архіви й бібліо­теки, а також колекціонери, дослідни­ки і вчені, до чого ми і закликаємо нашою публікацією.

Одним з основних завдань проекту є забезпечення відповідного збереження і доступу до документів самвидаву. Вирішен­ня цього завдання ускладнюється тим, що сьогодні документи самвидаву розсіяні по цілому світу. Відносно великі колекції збе­рігаються в більш ніж п’ятдесяти орга­ні­заціях, розташованих у різних країнах світу, і далеко не всі з них є архівами у прямому розумінні цього слова, і, відповідно, далеко не всі інституції забезпечують належну якість збереження цих безцінних мате­ріалів. Різниця в підходах до збереження й опису документів, відсутність науково-довідкових апаратів до колекцій в Інтернеті, різномовна підтримка існуючих веб-сайтів створюють певні труднощі для локалізації тих чи інших першоджерел. Багато невели­ких колекцій і окремих документів знахо­дяться в приват­ному володінні й вимагають особливого вивчення та опису.

У ході декількох зустрічей і консультацій (зокрема, на конференції в грудні 2004 року в Тренто (Італія) «Історія опозиції і диси­дент­ського руху в Центральній Європі», конференції в травні 2005 у Берліні «Сам­видав та Інтернет: проблеми і перспективи» та конференції «Самвидав в архівах та дослідженнях» у листопаді 2005 року в Будапешті) були розроблені основні на­прям­ки діяльності в рамках даного проекту, спрямованого на створення не­обхід­них умов для стимулювання дослід­жень у галузі самвидаву, альтернативної культури й істо­рії опозиційного та дисидент­ського руху в країнах Східної і Центральної Європи.

Під час нещодавньої зустрічі 25–26 листо­пада 2005 року науковців та дослід­ників у Будапешті відбувся семінар та робочі зустрічі засновників нової Міжнарод­ної асоціації з вивчення та дослідження спадщини самвидаву. Мета семінару поля­гала у продовженні обговорень питання про створення в рамках нової асоціації това­риства професіоналів та вчених, які зай­маються дослідженнями самвидаву.

Протягом двох днів учасники презен­тували нові проекти та видання, обміню­вались ідеями та обговорювали подальші плани діяльності Міжнародної асоціації з вивчення та дослідження спадщини сам­видаву. Зокрема на конференції «Самви­дав в архівах та дослідженнях» виступили професор Іштван Рев (Архів Відкритого Суспільства, Будапешт, Угорщина) з темою «Сучасний архів»; Геннадій Кузовкін («Меморіал», Росія) «Каталог самвидаву: спільний проект «Меморіалу» та OSA»; д-р Анн Комаромі (Торонтський універ­ситет, Канада) «Каталог періодичних ви­дань самвидаву: Методологія дослі­джень»; д-р Олена Струкова (Російська державна історична бібліотека, Москва, Росія) «Альтер­­нативні періодичні видання 1987–1991 рр.: Самвидав періоду гласності та перебудови»; д-р Бернд Флорат (Товари­ство Роберта Гавемана, Німеччина) «Ко­лек­­ція самвидаву в архіві Товариства Гаве­мана»; Бела Нове (письменниця, Угор­щина) «Деякі проблеми джерел та дослі­джень самвидаву: угорська кон’юнктура»; Сергій Глушаков (Архів Відкритого Суспільства, Будапешт, Угорщина) «Від­криття архіву самви­даву: стратегії ХХІ сто­ліття та про­блеми виконання», д-р Габріель Андрееску (Політологічний факультет Бухарестського університету, Румунія) «Значення появи альтернативної культури для природи тоталітарних комуністичних режимів»; д-р Андрас Мінк (Архів Від­критого Суспільства, Будапешт, Угорщина) «Гельсінський вплив»; Фредеріка Кінд (Центр Історичних досліджень, Німеччина) «В ім’я Європи: східноєвропейські видав­ничі ініціативи, пов’язані з Гельсінською хартією по захисту прав людини»; д-р А. Єремеєва (Красно­дарський держав­ний університет, Росія) «Втрачений самви­давний текст: методи реконструкції»; Малколм Ролкер (Кестонсь­кий Інститут, Великобританія) «Виставки самвидаву: вільнюський досвід»; д-р Олександр Даніель («Меморіал», Росія) «Роздуми з приводу спроб організації в Росії музеїв опозиційного руху та сам­видаву»; Олесь Обертас (Музей-архів україн­ського сам­видаву, Україна) «Музей-архів українського самвидаву: заходи для популяризації культури самвидаву»; Андре Генест (Центр сучасних історичних досліджень у Потсдамі, Німеччина) «Деякі зауваження щодо до­слідження самвидаву».

Важливою подією семінару став запуск в Інтернеті спеціального веб-сайту Асоціації http://www.osa.ceu.hu/samizdat, роз­робленого працівниками Архіву Відкри­того Суспільства (Будапешт, Угорщина) Ольгою Заславською та Сергієм Глушако­вим.

Створення Інтернет-ресурсу дозволить, по-перше, забезпечити доступ до колекцій (а надалі й до окремих документів) сам­видаву, а по-друге, стане важливим інформаційним джерелом і засобом спілкування для різних організацій, фахівців і вчених, що представляють різні дисципліни, що цікав­ляться питан­нями недавнього тоталітар­ного минулого.

На спільному інтернет-сайті дослідниць­ких організацій самвидаву та опозиційних рухів вже представлена база даних, що містить інформацію про місцезнаходження у фондах архівів та інших сховищ доку­ментів самвидаву; список фахівців, що працюють в галузі історії самвидаву, а також новини про заходи (конференції, семінари, ви­ставки), що можуть зацікавити дослід­ників самвидаву з різних країн.

Функціонування Міжнародної асоціації з вивчення та дослідження спадщини сам­видаву передбачає поетапне здійснен­ня поставлених завдань. При цьому кожний з етапів відрізняється за обсягом і змістом, і, відповідно, вимагає різних підходів, а також наукової, технологічної та фінансової підтримки. Одним із перших етапів було створення Архівом «Відкрите суспільство» у січні 2005 р. бази даних архівів самвидаву по цілому світу, з яким можна ознайоми­тися на нашому веб-сайті http://www.osa.ceu.hu/samizdat. Зараз розроб­ляється електронна версія бази даних, яка згодом з’явиться в Інтернеті. Представлена інформація була зібрана з різних джерел і введена в базу даних відповідно до спе­ціаль­но розроблених стандартів формалі­зованого опису.

Крім того, база даних передбачає можливість включення інформації про приватні колекції самвидаву і про окремих експертів, що працюють в наукових галузях, пов’язаних із вивченням самвидаву. Також планується створення бібліографічної бази даних з опцією для перегляду повних текстів представлених публікацій та матеріалів.

Хочемо ще раз нагадати, що проект Міжнародна асоціація з вивчення та дослідження спадщини самвидаву (The International Samizdat [Research] Asso­ciation (ISRA)) відкритий для участі  всіх організацій і окремих дослідників як в Україні, так і поза межами нашої держави.

Музей-архів українського самвидаву при видавництві «Смолоскип», що виступає представником асоціації в Україні, запро­шує до співпраці усі зацікавлені організації, архіви та бібліотеки, колекціонерів, до­слідників, вчених та всіх охочих, хто заці­кавлений в обміні досвідом, в обміні мето­дами організації пошуково-довідкових систем, в обміні ідеями щодо стратегій дослідження при вивченні самвидаву та опозиційних рухів соцтабору, і просимо висловлювати свої власні думки та реко­мендації (письмово на адресу редакції) стосовно розвитку та втілення в життя даного проекту.

По додаткову інформацію просимо звертатися до Олеся Обертаса, директора Музею-архіву українського самвидаву,

за тел./факс: +38 (044) 425-23-93 (четвер, п‘ятниця)

або 8-050-903-08-10 (цілодобово),
е-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Всіх зацікавлених у приєднанні до Міжнародної асоціації з вивчення
та дослідження спадщини самвидаву  та участі у цьому вагомому науковому проекті просимо заповнити подану нижче анкету та надіслати її на адресу редакції (04071, Київ-71, а/с № 16, «Смолоскип») з позначкою «Музей»

Анкета на членство у Міжнародній асоціації з вивчення та дослідження спадщини самвидаву (The International Samizdat [Research] Association (ISRA)

Прізвище та ім’я:   

Наукове звання:       
        

Організація,  посада:       
        

Домашня адреса:       
        

Службова адреса:       
        

Контактна інформація (телефон, факс, електронна пошта, веб-сторінка в Інтернеті):   
        

Опис Вашої приватної колекції самвидаву (короткий опис, а також каталог, адреса в Інтернеті тощо):        

Загальна інформація (напрями діяльності, дослідницька робота тощо):        
        
        

Сфера Ваших інтересів (участь у проектах, конференціях тощо):        
        

Ваші публікації (найголовніші):      
        
        

Публікації з історії самвидаву, про які Ви знаєте:       
        
        

Чи могли б Ви передати свій архів на збереження до Музею-архіву українського самвидаву і на яких умовах:
        
        

Ваші пропозиції та побажання: