Сашко Письменний. КТМ діє 

Засідання "Клубу Творчої Молоді"

Кожного вівторкового вечора, починаю­чи з 8 листопада, на душі у видав­ництва «Смолоскип» стає творчо і мо­лодіжно. Адже йо­му випадає прий­мати у своїх стінах новосформовану тусівку Клубу Твор­чої Молоді. Почалося від­ро­дження цього знаного у 60-і та 70-і роки, осеред­ку з культреван­шівського проекту Романа Ски­би «Мандрівний КТМ», специфіка якого – виїзні акції таких собі «артбригад» по різно­манітних населених пунктах України. Проект, окрім столиці, уже «дався чути» у Чернігові, Хмельницькому, Кам’янці-Поділь­ському, Тернополі, Львові, поза тим завер­шуватися не збирається.

Проте виїзди виїздами, а сталий дах над головою для Клубу необхідний. Якщо не щоденного вжитку, то хоч би щотижневого. І от вам, будь-ласка... Упродовж останніх кількох місяців під знаком КТМу завсідники збіговиськ мали змогу покавочаювати у конференц-залі гостинного ви­дав­ництва на майстер-класах того ж таки Романа Скиби, літературних спарингах між лауреатами «Культ­реваншу», де спробу­вали свої сили Олег Романенко, Дмитро Лазуткін, Галя Ткачук, Катерина Бабкіна, Ірина Новіцька, Світлана Богдан, Олеся Мамчич та Ніна Кур’ята. Вельми актуаль­ним видався також диспут на тему «Роз­крутка у літературі та естраді» за участю При­четних: Ірени Карпи, Воло­ди­мира Даниленка, Сергія Пантюка, Тетяни Доній та Геннадія М’ясо­єдова (гурт «Кал­лєкція»)... Згодом про перипетії буття дра­ма­турга КТМівцям розповіла Неда Неж­дана, а поет і літера­турний про­дюсер Тарас Федюк долу­чився до теми, обговорю­ваноної на недав­ньому диспуті, й пропіарив ви­да­вану ним книжкову пое­тичну серію «Зона Овідія». Наступне збіго­висько знову приуро­чилося до полеміки. Цього разу приводом стали взаємини літератури і політики. На початку лютого у всій красі пе­ред публікою постало молоде літера­турне явище – поетка Олена Максименко, котра нещодавно здобула пере­могу на «Грано­слові».

 З приходом Нового Року початок засі­дань Клубу на побажання громадськості зміститься з 17-ї години на 17.30. День тиж­ня і надалі обіцяє називатися вівтор­ком, а місце зустрічі, зрозуміло, змінити ну ніяк не можна...