стронґовський. 3000 про 2000: знаки покоління

Позаяк кількість знаків обмежена, давайте спробуємо без розлогих вступів. Творча молодь, відмінна від старших не тільки за віком, уже визріла, сформувалася і на­полегливо питає «Що я таке?», май­же за робо­тами Азімова. Не отри­муючи жодної за­до­вільної відповіді, вона закономірно намагається само­іден­тифікуватись.

Відомо, що за час, який пройшов з моменту з’яви цьо­го бажання (а це інтернетні дискусії 2003–2004 років) якого-небудь поступу не відбулось, натомість маємо низку причин, через які даний пошук місця під сонцем визнається безглуздим і непотрібним. Найчастіше серед таких називається відсутність тво­ру, котрий би міг стати основою дис­курсу (як, наприклад, «Утопія»), першо­чер­говість докладного вивчення поперед­ніх поколінь, а також необхід­ність нарешті відійти від тих штампів, котрими послу­говувались попередники, зокрема – пре­тен­­зій на особливість. Але претензії ли­ша­­ються, бо особливість є і нікуди не зникла.

Отже. Чому (спробуємо абстрагуватись від радянської системи десятирічного поділу) є молодь, творчість якої не вкладається в усталені рамки?

Щонайперше – середовище і зміни в ньому. У новому сторіччі остаточно крис­та­лізувалася мережа – засіб комунікації й архівації та майданище для експе­риментів. Інтернет – не пошта і не теле­фон. За всю гісторію людства не було винаходу, котрий би до такої міри стирав відстані й кордони. Навіть більше – єдине, що може перевершити мережу як ідею, є телепатія, але до того, гадаю, ще далеко. Найпотужніший пошуковик Google визнав свою неспроможність проіндексувати весь масив інформації, що міститься в неті. Літературознавцям майбутнього буде незрівнянно складніше, ніж їх сучасним колеґам, адже працювати їм доведеться в умовах неперервного впливу одних митців на инших. До того ж, нівелюючи весь ритуал подання твору в маси, в десятки тисяч разів зросла кількість митців та їх інформованість одне про одного, відтак значно посилилася конкуренція. Той, хто виб’ється з цієї м’ясорубки талантів, буде значно потужнішим митцем, аніж його старші колеги та наставники – походження видів, ви ж розумієте. Он скільки можна взяти до уваги лише з першого пункту!

По-друге, і останнє, що я встигну в ці 3000 знаків, для правильної оцінки цього покоління маємо відійти від иснуючої системи координат і сформувати нову, з якою і підходити до вивчення питання. Має змінитися інструментарій, який не пасує новій епосі.

стронґовський