Маніфест «Літтусівський»

(Затверджено на відкритому засіданні Літтусовки 3 червня 2006 на Труха­но­вому острові, а також Комуною Патріотів 53. Автор первинного тексту маніфесту – Артем Захарченко, коректовано учасни­ками Літтусовки)

Сучаснику!

Почни з того, що признайся сам собі: ти любиш Україну.

Скажи це всім понтовим мистецьким чувакам та слухай з насолодою, як вони звинуватять тебе у нещирості, щулячись від незручности за тебе.

Тобі казали морально покалі­чені люди, що любови до Украї­ни треба соромитися, як мастур­бації, що це, в принципі, не пога­но, і буває у кожного, але го­ворити про це не варто. Але чому через купку уродів, які спро­бували приватизувати через Вер­ховну Раду чи пенсіонерські спілки патріотизм, ти повинен приховувати, можливо, найкра­ще, що в тобі є? Ти молодий, вони тебе не наздоженуть!

Також не соромся повторювати всім:

–          Я щирий у своїй творчості.

–          Я пишу для людей і заради них.

–          Вірю, що мої творіння геніальні та душевні.

Коли ти навчишся прого­ло­шувати ці гасла вільно і щиро, можеш прийти в видавництво і сказати, поклавши ноги на стіл: надрукуйте мене! Твої аргументи їх ошелешать.

Коли говориш ці гасла – зовсім не треба усвідомлювати своє цитування та культивувати інші марудні відчуття.

Скажи постмодерністам, що тобі набридло цитувати. Твої емоції щирі, твої уявлення про добро і зло правильні. Не до­з­воляй нікому проводити па­ра­­лелі між дивовижним тобою та не­певними розпливчастими добро­діями з минулого!

Світ барвистий та кльовий, в ньому вміщується однаково гарно і наївняк твоїх сусідів, і трепет масових комунікацій. Коли його весь заткати паву­тиною паралелей – це будуть тенета смутку. Грайся барвистим піском життя, підкидай його, і даруй людям панно відтінку своїх очей.

Не шукай канонів, за якими тобі любити Україну, не відкидай ані традицій, ані експерименту. Головне, аби ні те, ні інше не зіпсувало твоєї щирости.

І головне: НЕ РОБИ цього всього, якщо ти не любиш Украї­ну, людського світу, якщо на душі відчуття, що ти нещирий, негеніальний і не душевний, а твої твори нікому не потрібні!