Сашко Письменний. КТМ-івські хроніки 

Оповідаючи в одному з минулих чисел бюлетеня про щовівторкові посиденьки Клубу творчої молоді у «Смолоскипі», ми зупинилися на перших днях лютого. Отож пропонуємо ознайомитися з наступними фраг­ментами літопис­ного хронікування, чи хронічного літопи­сання – як кому до вподоби...

Той же таки місяць лютий презентував нам вечори – вер­лібристки Юлії Стахівської та «культреваншівської» лавреат­ки Галі Ткачук у її «прозовій версії». Початок весни спричинив «Деформацію». Саме цим словом на­звало себе новостворене угруповання літературних маніяків – патолого­анатомів тексту. Його склали Влад Волочай, Олег Апостолов, Павло Коробчук та Катруся Григоренко. Театралізоване шоу цих «нелюдів у білих халатах» увінча­лося бадьорим фуршетом, профон­дова­ним організацією «Знаю!». Питань «що?» і «кого?» задавати не будемо...

Згодом до КТМ-у завітав дотепник і пересмішник Дмитро Мамчур, а ще за тиждень Роман Скиба прочитав чергову майстеркласівську лекцію, присвячену літера­турній критиці та роботі митців із пресою. А 21 березня.. Ой, що було!.. Річ у тім, що на цю сонцестояльну дату припадає День поезії, за календарем ЮНЕСКО. То як же творчій братії не відзна­чити професійного свята? Поезоакція «21» – так охрестило себе не лише багато­людне, а й багатогодинне дійство, що тривало того дня у «Смолоскипі». Шеф-продюсер Скиба роз­ділив місію конферансьє з трьома «поезоакціонерами» – Дмитром Лазут­кіним, Оленою Максименко та згадуваною кількома абзацами вище Галею Ткачук. Не обійшлося без приїж­джих і «гастро­номічної» частини. А людей на сцену виходило зо три десятки...

Далі КТМ приймав у своєму колі редакторку журналу для дітей «Соняшник» Лесю Вороніну. Зустріч була життє­ствердною, динамічною і корисною.

Концерт автора-виконавця Олега Сухарєва, що став наступ­ною подією, був аншлаговим і пройшов «на ура».

У травні (після кількатижневих львівських канікул та Ірпінського семінару) Скиба зібрав народ на запеклий диспут, означений глибоконауковою темою: «Що таке постмодернізм і як із ним боротися?» Сподіваємось, усі, хто зволили бути присутніми, тепер володіють вичерп­ними відповідями на ці питання... Ще один гість трав­невих клубувань – казкар Сашко Власюк – з перших хвилин своєї з’яви заволодів увагою аудиторії так тотально, що Скиба мав нагоду забити на свій обов’язок ведучого і слухати захопливі оповіді разом з усіма. На останньому збіговиську весни він теж вирішив укотре повправлятися в ораторському мистецтві і, за активної участі деяких завсідників, окреслив обриси популярної та попсової прози. Від поета до прозаїка – тільки крок. Аби тільки зали­шався в законі...