Юля Гушул. Цейво-тайво про time українського автора

Біологічні годинники мистців, дотичних до літтусівки, щоосені підказують їм, що не за горами час брати черговий реванш. Не підвели вони своїх господарів і цього року: 27-28 жовтня в Києві Роман Скиба , як і було передбачено, нагадав про себе (й свій День народження) новим фестивальним проектом програми «Культреванш» під досить дивною для української мови назвою ЛітЕр-фЕст «Time AUтора».

На афіші ненав’язливо було зазначено, що це дійство приурочене до 33-річчя його організатора. Так Скиба натякнув, що разом з новими віршами і піснями варто захопити з собою й якийсь, хоча б символічний, презент для «ювіляра». Ще афіша приваблювала тим, що на ній було стільки тексту!.. І лише найтерплячіші й найуважніші дочиталися до її суті й зрозуміли, що до чого і куди бігти з усіма тими течками нових віршів й рюкзаками презентів-поздоровлень. Також тим, хто таки в’їхав у курс справи, обіцялися презентація четвертого числа часопису «Молода Україна», «крута тусівка поетів та виконавців з різних полісів рідної держави» й аншлаг, бо Скиба-оптиміст ще за тиждень до описуваного дійства передбачив, що місць на всіх не вистачить і доведеться сидіти на підлозі.

Реклама кидала нам у вічі відомі прізвища, такі як Сергій Пантюк, Іван Андрусяк, сестри Тельнюк, Дмитро Добрий Вечір (про останніх, на жаль, брехала) й інтригувала отим «багатокрапкуванням» після них (etc, etc, etc...). Отож ми, щодо афіші, теж напишемо etc, etc, etc... І перейдемо до самої дії, тобто дій.

Дія перша: Могила як початок.

Завіксувати ліричний зачин «Тайму Автора», зокрема потрапити на зустріч зі Скибою та компанією, вдалося лише тим, хто в Могилянці мав 27 жовтня пару в пана Іванюка. Бо щодо часу і конкретного місця цього дійства афіша мовчала, а Скиба загадково посміхався і теж мовчав. Тому доводиться задовольнитися розповідями-враженнями очевидців. А вони стверджують, що все було класно і – крапка. До речі, в гості до могилянців того дня завітали Олена Степаненко, Дмитро Лазуткін, Олеся Мамчич, Олег Романенко, Галя Ткачук, Олег Коцарев і, звичайно ж, сам пан Роман.

Дія друга: Полуднювання в Універі.

28 жовтня. Тут теж все було законспіровано. Єдине, що відомо – Скиба з’їв там купу цукерок і ледь не перегубив після виступу на вузівській літстудії усіх учасників фестивалю, яких мав допровадити на Пушкінську, 32 і представити (вже не ховаючись) усьому людові, який таки прочитав-зрозумів-запам’ятав-прийшов на гала-вечір літЕр-фЕсту.

Дія третя: Реванш культу Скиби.

Вечір того ж дня.

У залі Київської організації Національної Спілки композиторів України ще за 30 хвилин до початку зафіксувався пророкований Скибою аншлаг. Це, перш за все, вразило господарів приміщення, які й уявити не могли, що на літературний вечір може прийти близько сотні слухачів-глядачів. Довелося шукати стільці, що трохи затримало початок.

Взагалі, цей вечір показав, як сильно Скибу люблять. Його задаровували подарунками (недарма ж він прорекламував свій День варення), читали пародії на його вірші, поздоровляли, бажали, цілували… Поет з Полтави Сергій Осока декламував зі сцени не свої вірші, а Романові. Виявляється, він знає напам’ять всю Скибину «Хворобу росту», а в ній же приблизно 250 сторінок. До речі, Осока став єдиним новоспеченим лауреатом премії «Культреванш» чоловічої статі. Інші два дипломи Скиба вручив Олені Степаненко й Катерині Калитко. А щоб значення нагородження було вагомішим, до них додалися ще слони та грошові премії в розмірі… 50 гривень.

Пощастило потрапити того вечора на сцену й таким молодим і талановитим письменникам, як Олеся Мамчич, Олег Романенко, Галя Ткачук, Артем Захарченко, Анна Малігон, Олена Михайленко, Софія Киричок, Дмитро Мамчур, Наталка Позняк. Надав слово Скиба також Іванові Андрусяку, Максиму Розумному, Сергієві Пантюку й Анатолію Дністровому. Вразив усіх присутніх цікавими текстами художник Ігор Герус. Співали Павло Нечитайло з його вже легендарним «цейво-тайво», гурт «Віранда» й Дмитро Тодорюк. Назвати всіх не берусь, бо, за приблизними підрахунками, виступальників було осіб сорок.

Мало не забула згадати про презентацію «МУ». Адже вона таки мала місце того вечора, щоправда сконцентрувалася навколо Скибиної постаті. До речі, четверте число «Молодої України» значною часткою присвячене саме поету в законі. Там вміщені його нові тексти, інтерв’ю та дві рецензії («за» і «проти» – і такі бувають) на збірку «Одіссея-2000».

Отже, тусівка була об’єктивно крутою. Щодо цього афіша виявилася абсолютно правдивою у своїх прогнозах.

Скиба планує зробити «Time AUтора» щосезонним (!). Відтак, наступна його інкарнація очікується в лютому