Павло Тичина. Голод.

Хоч  би  світало...  -  Мамо,  хліба!
Підвівся  батько:  замовчи!
Коло  вогню  в  вагоні  збились
і  мруть  голодні  втікачі.

І  дим  їм  очі  виїдає.
Мороз  проходить  аж  в  кістки.
А  за  вагоном  крик  і  гомін,
обмін,  торгівля  і  свистки.

В  лахмітті,  в  скорбі,  у  болячках
зігнулась  мати.  В  щось  дитя
укутала,  та  все:  ну,  спати  -
навік  засунуло  б  ти...  Життя!

Прийшли  сюди,  а  голод  з  нами.
Й  нема  людей  поміж  людей.
Ти  чув?..  недавно  десь  тут  жінка
зварила  двох  своїх  дітей...

Одскочив  батько:  божевільна!
Мовчи!  мовчи!  До  чого  це?  -
Схопилась  мати  й  закричала,
а  батько  плюнув  їй  в  лице...

1 листопада у Севастополі видавництво "Смолоскип" провело презентацію книги спогадів відомого правозахисника генерала Петра Григоренка.

Друга після київської масштабна презентація книги "Генерал Петро Григоренко" відбулася на кримській землі не випадково. Адже генерал Григоренко відстоював передусім права кримськотатарської громади, позбавленої радянською владою власної землі. Тому "Смолоскип" охоче прийняв запрошення севастопольської молоді, зусиллями якої на чолі з Олександром Гладких й організували презентацію.

Захід відбувся у приміщенні Українського культурно-історичного центру (УКІЦ), який, як і торік, надав "Смолоскипу" презентаційну залу. І якщо попередня зустріч була людною, то цього разу відвідувачі заповнили залу вщерть. 

У сучасного білоруського поета Андрія Хадановича є вірш „Орфей, Еврідіка і Герпес”. Цікавість цього тексту в тому, що насправді вихід у трансцендентне можна побачити скрізь: тунель підземки стає входом до царства мертвих Аїду, а Орфей просто собі чекає чергового потяга. Але говорити про це серйозно, зі щирою вірою та пієтетом, нинішньому поету чомусь не личить: надто одновимірно.  На допомогу приходить іронія із посмішечкою і Герпесом на губі. Іронічне двосвіття відкривається...

У сучасного українського поета, письменника Анатолія Дністрового вийшла книга есеїв „Автономія Орфея”. Ця збірка також подвійна, але інакше. Поет розмірковує над „антиноміями Орфея”: онтологічне – номіналістське, поезія одкровення – поезія конструкту, непублічність – піар. А іронія – хіба в тому, що пан Анатолій десь глибоко в душі вірить у глибину та могутність поетичного слова, так, як Гайдегер вірить у слово Гельдерліна. Але, подібно до Хадановича, Дністровому не вдається / не хочеться оминати підводні рифи соціальної заангажованості в підході до поезії. Адже навіть ця віра – сконструйована: вона виникла внаслідок впливу певних обставин (наприклад, причетності до гурту „Друзі Еліота”), прочитаних книжок, дії сучасної інформаційної машини.

«А зараз я почитаю трохи поезії під музику» – сказав Тарас Чубай на початку виступу у Могилянці. Далі були пісні, знані всіма напам’ять, співані-переспівані біля вогнищ у Карпатах, на вечірках і лавочках міських парків. «Червону руту» Чубай назвав «піснею, яку знають навіть мавпи в Бризилії». Біля сцени кружляли дівчата у вишиванках, публіка співала, тримаючись за руки і гойдаючись, створюючи «хвилі». Чубай грав на гітарі й відчутним було задоволення, з яким він виконує пісні на слова свого батька, Грицька Чубая.

Саме такими мають бути рамки для віршів – сплетені з нот, зі співу голосу та душі: немов картини, що набирають нової глибини, зняті з мольбертів і розміщені у коштовних рамах на стінах виставкових зал. Всі метафори та відтінки смислів переливаються як грані діаманту, коли добра поезія стає красивою піснею. Тарас Чубай гідно розпорядився спадщиною батька. На цьому концерті він також зіграв декілька нових композицій зі ще не виданого альбому: частини великого твору «Марія». «Не спиняйте її, бо вона пам’ятає про цвинтар…» – сумні та загадкові слова під запаморочливі гітарні мотиви.

Яблучна осінь 

Повітря просякнуте запахом поезії,
атмосфера тремтить від кількості митців,
in vino veritas лунає на кожному кроці,
нові імена – аби не забути,
хаотичність подій дорівнює
хаотичній масі рефлексій –
все змішалось у Севамі Яблонській 

Спочатку було Яблуко (яблуко спокуси). І було те Яблуко в руках Севами. І покотилося Воно від Межигірської, 21, до Немішаєвого, а далі всією Україною…

Приблизно так можна почати розповідь про Севама-фест поезії, який відбувся 4—5 жовтня 2008 року.

Гадзінський Ярослав. МАРЕWWWО: Збірка поезій. Передм. Б.-О. Горобчука. 2008, 96 с. Серія «Лауреати «Смолоскипа». Ціна: 7 грн.

Ясь Гадзінський, на відміну від багатьох своїх однолітків, у слемах та відео поезіях помічений не був. Тому в його особі маємо шанс отримати безпонтову, чисту поезію – не націлену на перформанс та епатаж. Але при цьому вона до болю сучасна – поезія асфальтово-мережевого покоління. Тут Ісус народжується серед клонованих овець,  ангелів нищать радіоактивні граніти. Одне слово – здійсніть цю прогулянку в стилі індастріел. Прогулянку без задоволення – і без моралі.

Максимчук Оксана.  ЛОВИ: Поезії. Передм. К. Москальця. 2008, 104 с. Серія «Лауреати «Смолоскипа». Ціна 7 грн.

 Насиченість образів та ясність мислення характеризують нову збірку Оксани Максимчук. Інтригуючи полювання на замість, зосереджено стримане та граційно незграбне водночас, завершується апорією. Залишаючись наскрізь модерним, письмо Максимчук випромінює світло Традиції, однак не в банальному розумінні передавання звичних, завчених сюжетів та штивних ритуальних поз; письмо поетеси нерозривно пов’язане з першочасом, емануючи з першоджерел поетичного мовлення, яке там, у глибинах, одночасно виявляється мовленням сакральним. Читаючи вірші Максимчук, сповна опиняємось у безповоротному полоні живого міфу.

Молода нація №4, 2007 (Постколоніальні студії). Ціна: 8 грн.

Номер повністю присвячений постколоніальним студіям. Номер містить дослідження, присвячені постколоніальній ситуації країн колишнього Радянського блоку (і зокрема України). Вступні статті дають загальну характеристику постколоніальних студій – як нової течії літературної та культурної критики. Особлива увага присвячена імперським та антиімперським елементам художнього дискурсу романтизму та радянської доби. Додано також переклади досліджень таких визнаних постколоніальних критиків як Керстін С. Йобст («Крим під російським колоніальним правлінням») та авторки відомої книжки «Трубадури імперії» Еви М. Томпсон «Антон Чехов та російський колоніалізм».

Майк Лі, який народився у сім’ї єврейських емігрантів з Росії (справжнє прізвище «Ліберман»), на сьогоднішній день є, безумовно найяскравішим явищем англійського і навіть світового кінематографу, не дивлячись на те, що його кращі фільми належать 80-90-м рокам минулого століття.

Він починав ще 60-х як театральний режисер, потім у 70-х зняв декілька телефільмів у актуальному тоді стилі «kitchen sink realism» (реалізм кухонної раковини). Вони відрізнялися особливою увагою до життя та побуту простих людей. Ця стилістика залишилася визначальною для його подальшої творчості. Дія його подальших кінофільмів, які він почав знімати наприкінці 80-х, проходила серед халуп та ветхих урбаністичних пейзажів внутрішнього міста або серед холодного запустіння пригороду. Це була зовсім інша Англія, та, яку не показують туристам та глядачам міжнародних телепередач. Лондон Лі був непривітним та майже непридатним для життя.

КОНСЕРВАТИЗМ: Антологія. 2-ге вид. / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: ВД "Простір", "Смолоскип", 2008. - xxviii + 788 c. - ("Політичні ідеології"). ЦІНА: 50 грн.

Ця книжка є першою в Україні антологією світової консервативної думки, що включає праці авторів XVI-XXI століть. Перше видання антології започаткувало серію «Політичні ідеології», мета якої послідовно репрезентувати основні традиції політичної думки та відповідні політичні ідеології. Друге видання збірника перероблене і доповнене: до нього увійшли уривки з творів та окремі праці класиків консервативної думки, а також найважливіші дослідження провідних західних вчених. Структура антології відтворює основні риси консерватизму та характер консервативного ідеологічного мислення. Відповідно, шість частин антології містять тексти, що знайомлять читача з проблемою ідентичності консерватизму (його засадничими цінностями); консервативною антропологією (погляд на природу людини, суспільства і культури); філософією традиціоналізму та принципами соціального порядку та свободи; концепціями рівності та суспільної ієрархії. Збірник становитиме інтерес як для професійних істориків і політичних науковців, так і для широкого кола читачів, що цікавляться історією політичної думки та питанням політичних ідеологій.

Бердник Олесь. Золоті ворота: Поезія, публіцистика, інтерв’ю / Упоряд. та передм. Г. Бердник. – К.: Смолоскип, 2008. – 416 с. Ціна: 25 грн.

«Вся моя література та громадська діяльність була спрямована до розкриття у читача вищого космічного рівня мислення, чуття, творчості», - писав Олесь Бердник. Славнозвісний фантаст-дисидент належав до тих рідкісних людей, які здатні відкинути все тимчасове і поверхове, думати одвічними архетипами, жити категоріями Всесвіту, Світла, Любові.  Але пориваючись до вищих сфер, Олесь Бердник ніколи не забував і про Матір-Націю, любов до якої сформувала його творчу сутність. Тож прикметно, що у віршах, містеріях, самвидавних та друкованих статтях, інтерв’ю, котрі увійшли до цього тому, нерідко стоять поруч слова – Дух і Україна.

 
Стусенко О. Голоси з ночі: Новели. – К.: Смолоскип, 2008. – 158 с. – (Лауреати “Смолоскипа”). Ціна: 8 грн.  

Коли темрява ночі – навколо людини, людину охоплює страх. А коли ця темрява – в самій людині, вона її перетворює на щось Інше, принципово відмінне від істоти класу homo sapiens. Страх відступає. Залишається тільки ніч, із якої лунають голоси й чується регіт – вияв не веселості, а хвороби. Про істот, породжених ніччю, - новели, які ви тримаєте в руках. Книжка розрахована на широке коло підготовлених читачів.  

Молода нація №3, 2007. До 60-ліття Валерія Марченка. Ціна: 8 грн.

Номер присвячений 60 річниці з дня народження Валерія Марченка і містить статті, спогади та матеріали про нього. Зокрема в книзі вміщено нариси та заяви, які на суді у 1984 р. були інкриміновані йому як злочин проти радянської влади. Серед авторів номера Валерій Шевчук, Євген Сверстюк, Надія Світлична, Мирослав Мартинович, Михайлина Коцюбинська, Микола Горбаль та багато інших. Номер також містить опис архіву Валерія Марченка з фондів Музею-архіву українського самвидаву при видавництві «Смолоскип».

Західні регіони нашої країни надзвичайно багаті на творчі фестивалі, особливо влітку. Чого тільки варті, наприклад, заходи, які вже стали брендовими, як-от: “Шешори”, “Славське-рок”, “Підкамінь” чи “Бандерштат”. Не пасе задніх і музично-поетичний фестиваль “Бескиди”, який відбувся, незважаючи навіть на проблеми з організацією, що спонукали перенести його з Карпат до Львова. Проте безпосереднє місце проведення фестивалю у Львові – “Шевченківський Гай” – можна вважати належним “замінником Карпат”.

Чекаємо на пропозиції всіх охочих організувати круглий стіл на семінарі творчої молоді в Ірпені, котрий відбудеться влітку 2009 року. Пропозиції просимо надсилати на адресу Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.   до 15 жовтня 2008 року. Найкращі ідеї дадуть можливість їх авторам взяти участь у семінарі та модерувати круглі столи.

На найпопулярнішому блоговому майданчику України створено спільноту, присвячену Ірпінським семінарам -seminar_irpin .

Спільноту створено для обміну інформацією, анонсів тощо. Ця сторінка має за мету стати віртуальною спільнотою всіх учасників семінарів творчої молоді в Ірпені.

Семінар творчої молоді в Ірпені - майданчик для спілкування і відпочинку найпрогресивнішої частини молоді України, тих, хто завтра визначатимуть українські політику і мистецтво.

Урочисто відкрита 30 серпня Українська книгарня «Смолоскип» за рік роботи стала справжнім центром української книжки. Від найперших кроків її створення вона задумувалася саме як виключно україномовна, що могла б запропонувати читачеві найкращі книги українських видавців.

За рік роботи книгарня «Смолоскипа» реалізувала понад 10 тисяч різноманітних видань, ще раз довівши скептикам, що проблема поширення української книжки нині полягає не в її незатребуваності на ринку, а у небажанні самих книгарень її реалізувати. Українці ж у свою чергу готові купувати й читати саме українську книжку.

 Кіноклуб «Смолоскип» створений для того, аби знайомити глядачів із найкращими набутками світового кінематографу. На жаль, більшість українців такої можливості не мають. Чому? Є декілька причин. По-перше, далеко не всі бажають дивитися кращі фільми (за гамбурзьким рахунком), бо дивитися їх важко. Таке кіно зроблено видатними режисерами, які багато часу витратили на освіту та творче вдосконалення, кожна їх картина – це наслідок довгих та складних роздумів, тому не дивно, що багато людей, які не звикли до такого способу мислення та часто досить специфічного почуття гумору, просто не сприймають його. Це природно, що люди, привчені до телебачення та масового кінематографу мають свої погляди на те, яким саме повинно бути кіно. Добре це чи погано – це вже інша справа. Але якби кожен почав насолоджуватися, скажімо французькою «новою хвилею», то щоб тоді сталося із виробниками мильних опер та голлівудського кічу? Ми не збираємося відбирати хліб у кінозірок та солодкі мрії у їх прихильників.

Покази фільмів відбуваються по четвергам о 19:00. Адреса сайту кіноклубу: http://community.livejournal.com/kinoklub_ua/

У неділю 10 серпня 2008 року Голова видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич з дружиною Надією відвідали оселю ім. О. Ольжича у штаті Пенсильванія, США. Надія Зінкевич ще у 1970-80-х роках була багаторічним командантом молодіжних виховних таборів в оселі ім. О. Ольжича. Упродовж останніх п’ятдесяти років ці табори влаштовує жіноча організація Український Золотий Хрест. На цьому таборі у 1991 і 1992 роках відпочивали вперше у США українські діти з Чорнобильської зони. Саме з нагоди 50-річчя Осип і Надія Зінкевичі відвідали цю оселю, яка стала українським культурним центром у США. 

Голова «Смолоскипа» та його дружина зустрілися з керівниками Оселі подружжям Олесем і Оксаною Процюками, керівником культурницьких програм Орестом Ганасом, багатьма мешканцями  оселі.

Помер Олексій Шевченко, представник Міжнародного Благодійного Фонду і Видавництва «Смолоскип» у Західній діаспорі та «Літературної України» у США й Канаді.

Олексій Шевченко народився 22 серпня 1928 року у с. Лютенські Будища на Полтавщині. Після Другої світової війни жив з батьком у Західній Німеччині, згодом оселився у США, закінчив Міський університет Нью-Йорка; за професією інженер електроніки. Помер 5 серпня 2008 року у м. Бріджвотер, США. Похований у суботу 9 серпня на українському православному цвинтарі св. Андрія Первозванного в Бавнд Бруку, штат Нью-Джерзі, США. Від імені «Смолоскипа» з покійним попрощався Осип Зінкевич, його друг і товариш. 

Олексій Шевченко ще в студентські роки писав вірші, оповідання, статті на літературознавчі й політичні теми, які публікувалися у журналі «Смолоскип» та в багатьох інших українських діаспорних часописах. Був активним студентським, молодіжним, церковним і громадським діячем. В час Незалежності кілька разів відвідував Україну і своє рідне село.

Усі хто знав цю чесну, прекрасну і світлу людину, назавжди збережуть пам’ять про нього у своїх серцях.

Залишив у смутку дружину Любу, дочку Олю, сина Андрія, двох братів в Україні, прихильників і стипендіатів «Смолоскипа», читачів «Літературної України», українську громаду.

Баррі, Пітер. Вступ до теорії: літературознавство та культурологія / Пер. з англ. О. Погинайко; наук. ред. Р. Семків. - К.: Смолоскип,  2008. - 360 с. - (Серія «Пролегомени»). Ціна 25 грн.

Книга «Вступ до теорії: літературознавство та культурологія»  — це своєрідний компас, котрий дасть змогу студентам-гуманітаріям зорієнтуватися серед різноманіття інтерпретаційних методик ХХ сторіччя. Пітер Баррі, викладач англістики Уельського університету, запрошує розібратися у головних постулатах літературних теорій: від ліберального гуманізму та структуралізму до новітніх «модних» методів на кшталт ґей-лесбійських студій чи екокритики. Автор фокусує увагу на найбільш каверзних моментах теорії, пропонує конкретні приклади аналізу текстів за допомогою того чи іншого методу, надає анотовані бібліографії. Цей блискучий і доступний підручник — прекрасна нагода як уперше підступити до осмислення сучасних теорій гуманітаристики, так і впорядкувати вже наявні знання з культурології та літературознавства. 

Горбачов Дмитро. Гопашно-шароварна культура як джерело світового авангадрду. 2008, 96 с.  (“Університетські діалоги”. №6). Ціна: 5 грн. 

Шостий випуск серії «Університетські діалоги» містить виклад публічної лекції відомого мистецтвознавця Дмитра Горбачова, виголошеної у ЛНУ ім. І.Франка. Дослідник органічно вписує авангард у сферу «космічного» мистецтва селян. Виклад доповнюють найцікавіші фрагменти дискусії, а також стаття «Бароко і футуризм», у якій автор виявляє зв’язки українського авангарду з бароковою традицією.

Автор – один з найбільших у світі знавців мистецтва бароко 17-18ст, романтизму та реалізму 19 ст., сецесії та авангарду 1900-1930-х рр. Автор документальних фільмів з історії мистецтва, упорядник мистецтвознавчих книг і альбомів, серед яких «Авангард Йогансена» та «Український модернізм 1900-1930), особливо відзначених рейтингом «Книжка року». Організатор численних виставок в Україні, США, Франції та Німеччині. Консультант аукціонів «Крісті» і «Сотбіс». 

16 липня група студентів літньої “Школи практичної журналістики” газети “День” відвідала документальну виставку “Смолоскипа”, присвячену генералу Петру Григоренку. Цікаву екскурсію по Музею-архіву самвидаву провела відповідальна редакторка Ольга Радомська, яка розповіла про громадську діяльність дисидента. Вихованці школи, майбутні журналісти, не тільки ознайомилися з біографією видатної особистості української історії, але й мали змогу на практиці застосувати свої знання журналістської справи. Головний редактор газети “День”, ініціатор проекту Лариса Івшина подякувала від імені всіх українців мученикам та героям, зусиллями яких створено незалежну державу. 

На закритті обох частин Ірпінського семінару творчої української молоді Оргкомітет запропонував учасникам заповнити анкети, в яких можна було оцінити організацію зустрічі. Своїми думками про семінар поділилися більш як 75% гостей "Смолоскипа".  

Кращим круглим столом на політологічній частині семінару 32% опитаних учасників визнали підготовану севастопольцями дискусію "Проблеми становлення та трансформації української національної еліти"; проте ще 28% віддали свої голоси за круглий стіл "Гендерна рівність в політиці та суспільстві: Україна – Швеція". На третьому місці – круглий стіл "Силові структури та їх роль в політичних конфліктах" (16%).

На початку липня відбулося нагородження студентів-лінгвістів, які перемогли в 13-тому конкурсі, організованому Товариством української мови. Премії оголошував голова організації Віталій Радчук. Перше місце за роботу на тему: “Поняття мовної стійкості в білінгвальній ситуації” здобула студентка 2 курсу факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Тамара Гуменюк. Другу нагороду отримала другокурсниця Запорізького педагогічного коледжу Катерина Гільдібрандт. За традицією урочисте вручення лавреатам премій та книжок спільно з Міжнародним благодійним фондом “Смолоскип” проведено в Лінгвістичному музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після офіційної частини гостей запрошували на екскурсію, якою керував його директор Костянтин Тищенко.    

З 18 по 26 червня у місті Ірпінь тривав традиційний семінар "Смолоскипа", в якому взяли участь молоді політологи, історики, літературознавці, культурологи та митці з Донецька, Житомира, Запоріжжя, Кам'янця-Подільського, Києва, Львова, Луганська, Ніжина, Острога, Полтави, Тернополя, Севастополя, Сум, Харкова, Хмельницького та інших міст України. В рамках семінару відбулося 17 круглих столів, 2 поетичних вечори та презентації відеопоезії й фотороманів. Детальнішу розповідь про події цьогорічного Ірпеня читайте за кілька днів. 

22 червня о 16:00 в приміщенні видавництва “Смолоскип” відбулося вручення нагород переможцям літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” . Лауреатами цьогорічного конкурсу стали Юля Стахівська та Максим Солодовник (лауреати ІІ премії у номінації "Поезія"),  Анна Багряна (лауреатка ІІ премії у номінації "Проза"), Любов Якимчук, Лариса Радченко, Микола Шпаковський (лауреати ІІІ премії у номінації "Поезія"), Дарина Березіна (лауреатка ІІІ премії у номінації "Проза"). Лауреатами заохочувальних премій стали Наталя Пасічник ("Поезія") та Володимир Чернишенко ("Проза").

26 червня о 15:00 в приміщенні видавництва “Смолоскип” відбулося вручення нагород переможцям конкурсу “Молоде вино” . Лауреатами цьогорічного конкурсу стали: Ігор Зарудко (Харків), Таня-Марія Литвинюк (Ніжин), Юлія Максимейко (Харків), Олександра Зборовська (Запоріжжя),  Ольга Галич (Київ). 

4 червня в Національному Університеті “Києво-Могилянська академія” відбулася презентація двотомника спогадів Григорія Костюка “Зустрічі і прощання” 

   Презентація нових книг видавництва “Смолоскип”, вкотре довела, що про Григорія Костюка як непересічну людину добре знають в нашій державі, а його творчість перебуває під пильною увагою не одного покоління українців. На ці думки навела публіка, котра вщерть заповнила досить простору актову залу НаУКМА – були тут і студенти, і люди середнього покоління, і вже й зовсім поважного віку – люди, які ще в 60-х роках мали честь спілкуватися з самим Г. Костюком.