Головна статті
Знак №3, грудень 2005
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Всі сторінки
Дарина КУПКО. HE ЗОВСІМ ПРО ПОЕЗІЮ" />

Дарина КУПКО. HE ЗОВСІМ ПРО ПОЕЗІЮ 

Нині для видання японської літератури в нашій країні ситуація абсолютно безнадійна. Видавництвам – як старим, так і новим – потрібні прибутки й тиражі, що цілком природно, але для “чистої” літератури всіх країн і народів дуже сумно. Готові до друку переклади з японської мови вилучають з планів, про нові переклади не йдеться, і, боюся, це надовго.
Г. Чхартішвілі

Чим не дежавю?! Минуло яких-не- будь дванадцять років – а “плач” одного з чільних сучасних російських японістів Григорія Чхартішвілі, в “детективному миру” Бориса Акуніна (але й тут він далеко від alma mater не відійшов –“акунін” в перекладі з японської – погана людина, злодій), у Росії вже не актуальний. Одного Харукі Муракамі скільки разів перевидали! І як їм фантазії на NN-у кількість палітурок “Полювання на овець” стає, розумом не осягнути! А от до ситуації з перекладами японської літератури на українському книжковому ринку ця оцінка десятирічної давнини цілком придатна. Із сучасних творів, так би мовити, “на слуху” ми одним “Полюванням на вівцю” хіба і можемо втішатися.
Із сучасних – так. Але ж не дарма тримаю в руках “Антологію японської класичної поезії. Танка2. Ренґа3 (VIII–XV ст.)”, що вийшла друком у видавництві “Факт” у перекладі й упорядкуванні, з коментарями і передмовою Івана Бондаренка. (Приємно, що видання такого характеру потроху, але входять в сяку-таку традицію, адже зібрання, про яке піде мова, є наступником “Антології японської поезії. Хайку (ХVII–XХ ст.)” видавництва “Дніпро” 2002 року народження в однойменному упорядкуванні.)
Тримати, зізнаюся, досить важко: тисяча без ста сторінок все ж таки! Та й сам зміст надає символічної ваги: ґрунтовна, але трохи сумбурна (напевно, через великий обсяг матеріалу, який треба втиснути в тридцять сторінок і не надто навантажити читача-нефахівця) передмова, корисні іменний та географічний покажчики, список використаних першоджерел та довідкової літератури (подекуди трохи застарілий і фрагментарний) і, власне кажучи, сам поетичний матеріал у доволі вичерпній підбірці.
Безумовно, одразу впадає в око ієрогліфічний текст, адже антологія двомовна – японсько-українська. Кожен переклад супроводжується оригіналом танка, поданим чомусь на європейський манер у вигляді п’яти рядків, тоді як автентично він записується вертикально із розбиттям на ритмічні колони, а не на стовпчики. Назви кожної збірки-складника антології також уміщені з японським відповідником неприродно величезними і знову ж таки горизонтально записаними ієрогліфами. Трапляються ієрогліфи і в коментарях, і в передмові. Навіщо? Певно, для того, щоб збагатити видання – як з естетичної, так і з наукової точки зору. Цієї мети було досягнуто: справді, виглядає ефектно та екзотично, та й фахівцям корисно.
З іншого боку, якщо антологія покликана ознайомити українського читача з класичною японською поезією (тим більше, що в українському контексті це видання є чи не унікальним і доволі знаковим), то чи не доцільніше подати більше власне перекладів і менше оригіналів? Та й чи варто обмежуватися новою для українського книжкового ринку, але загалом хрестоматійною класичною японською поезією? Танка пишуть в Японії до сьогодні, і було би значно цікавіше зробити наступний крок і впорядкувати антологію класичної і сучасної японської поезії, замість того, щоб у певному сенсі тупцювати на “стародавньому” місці. Українському читачеві це безумовно було би надзвичайно корисно. А що стосується фахівців, вони уже втомилися чекати на нове теоретичне слово про японську лірику, замість черговий раз мусувати написане російськими дослідниками.
Словом, іще є куди рухатися – а це найголовніше. Дзя, хадзімемасьом – що ж, починаймо!

1 Про шум вітру в соснах і квіти сакури поговоримо неодмінно, але іншим разом.
2 Танка – строфа та однойменний жанр японської поезії, що складається з п’яти ритмічних колонів (у перекладах передаються п’ятьма рядками) і налічує, відповідно, 5-7-5-7-7 складів у кожному колоні.
3 Ренґа – оригінальна колективна поема, яка складалася кількома поетами і налічувала 2, 5, 10, 12, 16, 20, 30, 36, 50, 100 і більше віршів танка. Першу частину кожного вірша з трьох колонів писав один поет, а другу – з двох колонів – інший. При цьому кожен із авторів мусив обов’язково враховувати зміст і думку, що вкладав у свої рядки його попередник.

 



Коментарі 

 
#1 Gepatit_Anync 2018-07-13 14:09 Софосбувир купить цена с доставкой по РФ софосбувир и даклатасвир цена купить в России, цирроз печени лечение гепатита С софосбувиром из Индии

http://gepatitu-c.net
 

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.