Головна статті
Український Самвидав, № 3-4(11-12), жовтень, 2004
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Всі сторінки
Книжкова полиця" />

Книжкова полиця

Кореневич Л. Як по струні безодню... Кілька особистих сторінок до біографії шістдесятництва / Передмова Є. Гуцала. – К.: Смолоскип, 2004. – 260 с.

До книжки відомого літературного критика і публіциста, шістдесятника, лауреата премії ім. Івана Огієнка – Леоніда Кореневича ввійшли статті про організацію в 1956 р. в Москві земляцтва українських студентів (“Особий сектор. Таємна частина”); про участь автора у відкритті пам’ятника Т. Г. Шевченкові у с. Шешори на Косівщині (“Недопалок “гріха”); про історію підготовки видання творів Миколи Ушакова та Олеся Бердника у роки цензурного терору в Україні (“Відступниця” свята Варвара”, “Як по струні безодню...”); про Василя Симоненка (“Невиправний мрійник і поет”) та ін.

Бадзьо Ю. Український вибір. – К.: Смолоскип, 2004. – 56 с.

Причини катастрофічного занепаду незалежної України, країна і держава, народ і нація, що таке політична нація, “європейський вибір” – вибір чи демагогія, – над цими та іншими проблемами нашого суспільства розмірковує відомий політолог, колишній радянський політв’язень, перший голова Демократичної партії України, автор багатьох ґрунтовних публікацій.

Коцюбинська М. Х. Мої обрії: В 2 т. – Т. 1. – К.: Дух і літера, 2004. – 336 с.; Т. 2. – К.: Дух і літера, 2004. – 386 с.

У першому томі подано статті з раннього наукового доробку автора, передусім з проблем шевченкознавства, розвідки
60-х років про поетику Шевченка, зокрема про метафору в українській поезії. Представлено дослідження творчості й особистості видатних українських письменників минулого століття – Стефаника, Коцюбинського, Тичини на тлі сучасного їм літературного процесу, а також статті із зарубіжної літератури.

Центральне місце у другому томі посідають присвячені “незабутнім шістдесятим”, поколінню, до якого належить автор. Представлено літературні портрети І. Світличного, Є. Сверстюка, 3. Ґеник-Березовської,
Н. Суровцової, Віри Вовк, особливу увагу приділено постаті
В. Стуса (розвідки загального характеру, про ранню поезію і епістолярну спадщину поета тощо). Подано рецензії і літературно-критичні нариси, починаючи з 60-х років і до наших днів, – про
П. Тичину, А. Горську, Б. Антоненко-Давидовича, Г. Кочура та ін., автобіографічні матеріали.

Коцюбинська М. Моральний імператив і виклики часу: Промова на випускних урочистостях в Українському Католицькому Університеті: Львів, 19 червня 2004. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету. – 32 с., іл.

У своїй праці авторка розмірковує про людину посттоталітарної спільноти та про необхідність її власного “випростання” та “самозбереження” у сучасному світі.

Бердиховська Б., Гнатюк О. Бунт покоління: Розмови з українськими інтелектуалами записали й прокоментували Боґуміла Бердиховська та Оля Гнатюк / Пер. із пол. – К.: Дух і літера, 2004. – 344 с.

Книжка польської журналістки Богуміли Бердиховської та польського літературознавця, перекладачки й популяризаторки української літератури Олі Гнатюк є першою спробою запису розмов з найвідомішими представниками руху шістдесятництва в Україні: Євгеном Сверстюком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською, Михайлом Горинем. Остання розмова – з Миколою Рябчуком – показує неперервність розвитку незалежної української думки й спадкоємність поколінь української культури. Завдяки цій книжці читач може відчути атмосферу шістдесятих, ознайомитися з громадянською позицією, яку займали українські дисиденти у той час, дізнатися про обставини, в яких формувалися українські дисиденти як особистості.

Стус Дмитро. Василь Стус: життя як творчість. –
К.: Факт, 2004. – 368 с.

Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував ув епіцентрі подій, забувають відразу після смерти. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість? героїка життя? непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета – Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса з власними спогадами і спостереженнями про батька, парадоксально зіставляє контексти, змішує науковий та белетристичний стилі. Пропонована книга – це Василь Стус очима дослідника й сина на тлі “запізнілого націєтворення”.

Розрахована на широке коло читачів: від учнів до науковців.



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.