«Всюди буйно квітне черемшина..» - сказав шибайголівський ведмедик Тед, котрий дивився на цілісіньке поле його улюбленої «страви».

Звісно, ведмедики не розмовляють. Але ось цей – із фільму «Третій зайвий 2» - так, і дане речення прозвучало із його вуст у прекрасному українському варіанті дубляжу.

Саме такі чудові крилаті вирази більш гарно адаптують зарубіжні фільми для нашого глядача українські студії дубляжу. Український дубляж – один із найкращих у світі. Через те, що наша мова дуже багатогранна та милозвучна і через те, що люди , котрі цим займаються, дійсно талановиті та дуже перспективні.

У 2006-муроці Кабмін видав постанову про обов’язкове дублювання та субтитрування всіх іноземних фільмів українською мовою, тобто із того часу усі фільми, котрі показуються у кінотеатрах (не важливо яким саме прокатом – обмеженим чи ні), повинні дублюватися чи озвучуватись лише однією мовою – українською. Це можна назвати своєрідною реформою, бо раніше у наших кінотеатрах був дубляж, котрий купувався у Росії. А через те, що прийняли цей закон – утворились студії, котрі повинні були робити дубляж самостійно для свого ринку , а не купувати , як то було раніше.

Перше творіння із українським дубляжем – мультфільм  «Тачки». Дубляж спричинив неабиякий фурор і вийшов дуже якісним та чудовим. Насамперед він показав те, що в нас вміють робити це на рівні, а може й краще, ніж у всій іншій Європі.

Продукти дублювались, все йшло прекрасно, проте згодом, 21 червня 2010 року,закон оновили – через скарги російськомовних людей – і відмінили цю обов’язковість, тобто дозволили й російські варіанти дублювання/озвучення.

Незважаючи на це, попит на дубляжі українською мовою у кінотеатрах не впав і все продовжилось у тому ж русі.

З’являлись все новіші голоси, залучались актори театру та ведучі різноманітних програм із телебачення і цим самим збільшували спектр голосів. Цей, безумно, важливий аспект кінематографу у нашій країні розвивався із небаченою швидкістю і розвивається до наших днів. На початку, звісно, були ситуації, коли представники голівудських студій приїжджали і самі контролювали процес, корегували дії, прописували жарти тощо, проте згодом зрозуміли, що наші добре знають свою справу і повністю довірились їм. Професійність спеціалістів пост-продакшн студій (а саме так називаються студії, котрі озвучують/дублюють кіно-матеріали) все більш росла і зараз, це можна відзначити, деякі російські дистриб’ютори замовляють дубляж саме в нас для прокату уРосійській Федерації. Так, російською мовою, проте це лише підкреслює, що професійність наших майстрів досить висока і , можливо, навіть вища за колег інших країн.

Але є однісіньке але. Не все так прекрасно, як здається.

Бувають моменти (у мене ці моменти завжди), коли виходиш із кінотеатру і хочеш якнайскоріше переглянути щойно побачений фільм ще раз, але вже вдома , у затишному ліжку таі із прекрасним дубляжем, яким щойно насолоджувався у кінотеатрі. Ти чекаєш один місяць, два місяці і дізнається жахливу новину – ДУБЛЯЖ ВТРАЧЕНИЙ! Його не додали ні на DVD-диск фільму, ні на Блю-Рей диск , ні на щось ще. Від такого хочеться заховатись під ліжком і гірко плакати. Це катастрофічно жахливо і надзвичайно проблематично.

Спробую пояснити чому. Не всі люди ходять до кінотеатрів. В кожного свої причини – хтось банально не має часу, хтось просто не любить ходити у кінотеатри через скупчення людей тощо. Проте ці всі люди в майбутньому таки забажають переглянути фільм вдома за чаєм із коханою дівчиною або ж у компанії друзів. Але ж що вони робитимуть , якщо наш прекрасний дубляж втрачений? Правильно – дивитимуться іншою мовою, яку розуміють – російською.

Так, варто зауважити, що наші доріжки не додаються до носіїв через те, що процвітає піратство і мало хто в Україні купуватиме  ліцензійні диски. І це дійсно так, бо диски коштують не 30 гривень, а набагато більше і далеко не всі можуть собі це дозволити. І ось визріває питання до влади – чому керівництво нашої країни не переймається про популяризацію нашої мови? Чому вони не хочуть , маючи РІДНУ та ВЛАСНУ мову (до речі, не у всіх країнах є власна мова), популяризувати її таким потужним засобом, як кіновсесвіт? Можна ж домовлятись із дистриб’юторськими компаніями про те, щоб вони слідкували за тим, щоб такі гігантські студії, як, скажімо, «Universal» не забували додавати наші доріжки хоча б на айтюнс, хоча б двоканальні? Це не дуже важко зробити. Дубляж готовий – він зроблений для кінотеатру – потрібно лише його добавити! Коли я вже зможу , вийшовши із кінотеатру не думати про те, чи побачу я цей фільм ще раз на рідній мові чи це був мій перший та останній раз?

Прикро за цим спостерігати. Чому в нас не озвучуються серіали? Це не важко зробити. Уявіть, як би було круто дивитись такі улюблені серіали, як «Доктор Хто», «Надприродне», «Пуститися берега», «Агент Картер» тощо рідною мовою, а не шукати на просторах інтернету інше знайоме нам озвучення, проте не наше?

Тому наш дубляж – як кіт Шредінгера. Він є, і він чудовий, проте його й немає, коли він так потрібний… Наш дубляж, як кіт, перебуває рівночасно у двох станах — живому та мертвому, можливо, потрібно вже залишити один стан – живий?

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.