Головна статті
Смолоскип України № 3 (163), березень 2009 рік
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Всі сторінки
Аліна Денисенко. Хто піклується про мораль в Україні" /> 

Аліна Денисенко. Хто піклується про мораль в Україні 

Якщо ще місяць тому про діяльність Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі знав невеликий прошарок людей, здебільшого користувачі всесвітньої мережі, то сьогодні маємо зовсім іншу ситуацію. Здавалося, що справа із закриттям «Інфостору» за розповсюдження порнографії – це найпровокативніший, найсміливіший крок, який може зробити НЕК. Сайт, з якого щодня завантажували продукцію не лише порно­графічного змісту, а й книги, музику, фільми, фотографії, був для сотень тисяч чи не єдиним постійним джерелом інформації, бо вирізнявся легким доступом. Українська інтернет-спільнота близько місяця гнівно обурювалася на форумах, писала петиції до президента, але зрештою відкрила очі і побачила, що мережа не одним інфо­стором єдина, є ціла низка інших файлообмінників.

Однак днями стрічки новин повідомляють про нові рішення НЕК. Серед них найбільше обурення викликали рекомендації щодо припинення транслювання українськими каналами мультфільму «The Simpsons» та розважального шоу «Comedy Club», а також визнання роману «Жінка його мрії» Олеся Ульяненка (до речі, єдиного в Україні лауреата Малої Шевченківської премії) таким, що не є «продуктом еротичного характеру». За висновком НЕКу, цей твір визнано «продукцією порнографічного характеру, обіг якої в Україні заборонено». Мультфільм зрештою дозволили показувати у певний час, хоча M1 припинив його вихід в ефір ще до рішення, а от книгу комісія вимагає вилучити з продажу.

Наступ на Інтернет не виглядав настільки загрозливо: НЕК не в змозі позакривати всі файлообмінники, тому дуже швидко можна знайти альтернативу. Крім того, в Україні Інтернет не настільки розвинений, щоб за­криття якогось сайту могло зачепити значну масу людей.

Наступ на літературу теж навряд чи схвилює загал, особливо на невідомого «широкому» читачеві Ульяненка. Та все ж таки, це нездорова ситуація, коли «управлінці» беруться оцінювати художню вартість твору, коли така некомпетентна оцінка в подальшому впливає на розповсюдження книги, на її випуск, як це сталося з «Жінкою...». За аналогією до таких висновків треба вилучити з бібліотек чи не всі твори Покальчука, а про набагато «натуралістичніші» романи деяких закордонних авторів-класиків сучасної та не лише літератури взагалі варто забути.

Телеглядачів у нас, звісно, набагато більше за читачів літератури, тим паче не масової. Тому після негативних відгуків про «Сімпсонів» та «Камеді Клаб» від НЕК про цю комісію дізналися справді мільйони.
І хоча мультфільм уже давно не показують, та «посягання» на його існування було сприйнято зі значним обуренням. Подібна реакція – і на рекомендацію за­криття «камеді». Значна частина жартів від резидентів клубу і справді не вражає глибиною, але говорити про порнографічний зміст у шоу – занадто, а нецензурну лексику можна «прикрити» сигналом.

Поки що комісія не зробила нічого справді вартісного, такого, що справді сприяло би дотриманню законодавства у сфері захисту суспільної моралі. Усі їхні наступи чи то на рекламні ролики, чи то на телевізійні програми виглядають притягнутими за вуха, у деяких випадках – просто абсурдними. Так, до прикладу, було заборонено рекламу, яка «в гумористичному вигляді зображає маленького Ісуса, святу Діву Марію, святого Йосипа, мудреців і янголят, які літають по небу з металевими баночками під спів «Алілуя». Відповідно до рішення НЕКу, сюжет перекручує суть Святого Письма. Схоже на те, що у членів комісії зовсім відсутнє почуття гумору, а головне – міри.

Звісно, контроль за дотриманням моральних норм в Україні має здійснюватися, але проблема полягає в тому, що наразі контролюють цей процес не ті люди: абсолютно некомпетентні. Один із членів НЕКу нещодавно запевнив усю країну в неадекватності «підбору кадрів» у державні органи, назвавши у передачі «Культурний фронт» народ України «рабами і холуями», яким «не потрібна свобода слова», яким «потрібно заткнути рота». Таким чином комісія виступила за впровадження цензури в нашій країні.  

НЕК не виглядає серйозним органом, але її рішення мають серйозні наслідки. Те, що подібний орган має існувати, – безсумнівно, але питаннями моралі мають опікуватися науковці: психологи, культорологи, історики філософії врешті-решт, а не сумнівне збіговисько «зірок» та невідомо-звідки-взятих інших членів. До проблеми контролю над мораллю потрібно підходити виважено і серйозно. Проте наразі спостерігаємо повне сва­вілля у діях комісії.

 

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.