Головна статті
Смолоскип України № 4 (153), квітень 2008 рік
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Всі сторінки
Людмила Юрашко. Мандрівка «Смолоскипа» у Полтаву" />

Людмила Юрашко. Мандрівка «Смолоскипа» у Полтаву

«Автора! Автора!» – так хотілося закричати, коли я дізналася про приїзд «Смолоскипа» до Полтави. Хто буде, і що покажуть – навіть не здогадувалася, проте відчувала: без хорошого автора не обійдеться. І йдеться не лише про Леоновича. Хоча у місцевої преси склалася інша думка, – коли облдерж... якось там... телекомпанія почула/побачила Леоновича, «поета і прозаїка родом із Полтави» – одразу сповнилися гордістю за земляка, і гордість ця переросла у створення цілої передачі про згаданого митця. Шаною сповнилися і працівники бібліотеки, коли почули, що Микола був їхнім постійним читачем, – запросили ведучу, представни­ків влади, громадськості, міс­це­вої літературної еліти... І ці герої поводилися до своїх ролей: влада довго, дещо нудно, проте натхненно говорила, за що й отримала солодку цукерочку у вигляді книжок від «Смолоскипа» – «Публіцистику» Івана Багряного та збір­ку у па­м’ять героїв Крут. Пані ведуча з усіх сил намага­лася приборкати непокір­них смолоски­півців, та все марно. Ну та хіба мож­на таке видавництво чи молодих поетів – у да­ному випадку – Миколу Леоновича і Юлю Стахів­ську – загнати у якісь рамці? Вони й змі­нили перебіг чи то гри, чи то марлезонського балету. 

Та зіркою вечора стала місцева літературна еліта, репрезентована Полтавською обласною організацією Національної спілки письменників України. Ці велети поезії сіли так, щоб не побачити й не почути власне презентації, але щоб можна було сказати: ми там були і нам не сподобалось. І жодних спроб запитати щось у представників видавництва чи поцікавитися книжками, які передали бібліотеці, вони теж не робили – ні під час, ні після презентації. І на їхньому сайті теж – жодного слова. «Хай той «Смоло­скип» їде, звід­ки приїхав», – злісно думали полтав­ські літератори.

Та на десерт глядачам подали ласий шмат пирога: трохи прози і поезій від лауреатів. Образи Же­ки Леоновича і мухи Стахівської явно усім сподобалися. А працівники бібліотеки втішилися подарованими книжками – справді цінними. Це і Марічка Савчин – «Тися­ча доріг», і серія «Розстрі­ля­не відродження» – «Вибрані твори» Багряного, а ще – Шпол, Пилипенко, Ольжич, книжки цьогорічних лауреа­тів, серед яких «Торба» Анто­нюка... Та головне навіть не самі назви, а те, що «Смолоскип» і справді приїхав до Полтави – полтавці зможуть придбати у книгарні книжки видавництва, бо у столиці духов­ності і справді напряг з україн­ською книжкою. Місцева влада щось там моніторить, якісь відсотки української друкованої продукції називає – а от знайти українську книжку на полицях книгарень ой як непросто. Можливо ще й тому раділи співробітники бібліотеки такому цінному подарунку.


На презентації в обласній бібліотеці: Ольга Погинайко, Микола Леонович, Юлія Стахівська


Садиба Івана Котляревського


Смолоскипівці біля кубістичного пам’ятника Т. Шевченку

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.