Головна статті
Смолоскип України № 10 (147), жовтень 2007 рік
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Всі сторінки
Ростислав Семків. Зустріч із Леонідом Плющем у книгарні «Смолоскипа»" />

Ростислав Семків. Зустріч із Леонідом Плющем у книгарні «Смолоскипа» 

17 жовтня видавництво «Смолоскип», видавництво «ФАКТ» та аспірантсько-магістерський семінар кафедри філології Національного Університету «Києво-Могилян­ська Академія» провели спільну акцію, в рамцях якої мали за честь вітати у стінах будинку «Смолоскипа» знаного дослідника, філософа та правозахисника з Франції Леоніда Плюща.

У приміщенні книгарні «Смолоскипа», котра щойно від­святкувала перші 50 днів своєї діяльності, відбулося обговорення книги Леоніда Плюща «Його таємниця, або «Прекрасна ложа» Хвильового», зініційоване аспірантсько-магістер­ським семінаром кафедри філології НаУКМА.

Аспірантсько-магістерський семінар кафедри філології НаУКМА було засновано 3 роки тому за безпосередньої участі викладацького складу кафедри, особисто професорів Володимира Моренця, Романа Веретельника, Віри Агеєвої, Бориса Шалагінова, а також за ак­тив­ного сприяння професора університету міста Калґарі та бага­торічного мецената «Смолоскипа» Романа Струця.

Се­мі­нар проводить обго­ворення дисертацій аспірантів кафедри філології НаУКМА, а також моде­рує зу­стрі­чі з авто­рами най­більш резонансних сучасних до­слі­джень у царині гу­ма­нітаристики. Цей академічний рік учасники семінару розпочали з обговорення книги Леоні­да Плюща. А до кінця року за­пла­новано також зустрічі з Бог­да­ном Бойчуком, Володимиром Панченком та Оксаною Забужко.

Засідання семінару зазвичай відбу­ваються на кафедрі філології у стінах «Києво-Могилянської Академії», проте цього разу зустріч вирішили провести у «Смолоскипі», аби наголосити також на право­захисній діяльності Леоні­да Плюща, члена закор­донного представниц­тва Україн­ської Гельсінкської Групи.

Появу друком трьох книг Леоніда Плюща – «Екзод Тараса Шевченка», «У карнавалі історії» та «Його таємниця, або «Прекра­сна ложа» Хви­льового» уможливило київське видавництво «Факт». Присутні на зустрічі обговорили найновішу з них – книгу про Миколу Хвильового. З доповідями виступили аспірантки кафедри філології НаУКМА Наталка Іванова та Анна Протасова, у дискусії взяли участь Леонід Плющ, викладачі кафедри філології НаУКМА проф. Віра Агеєва та Людмила Кисельова, дослідники літератури 20-х років Лесь Танюк та Неллі Корнієнко. Модерував обговорення директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків.

Сучасне літературознавство користується великою кількістю інструментів дослідження художнього тексту. Численні методи інтерпретації можна поділити на дві значні групи – умовно назвемо їх «естетичною» та «ідеологічною», – котрі позначають радикально відмінні підходи до тексту, а відтак – перебувають у по­стійному протистоян­ні. Відомий американський семіотик Джонатан Каллер наголошує, що йдеться у такому протистоянні про конкуренцію між власне філологією, яка цікавиться найперше самим літературним текстом, та куль­туро­ло­гією, котру більше цікавлять контексти його функціонування. Серед «естетично зо­рієн­тованих» інструментів дослідження можна назвати британську «практичну критику», американську «нову критику», російський формалізм та французький структуралізм, естетичну критику Гарольда Блума, до «ідеологічно зорієнтованих» зараховуємо різновиди психоаналізу та марксизму, феміністичні та ґендерні, постколоніальні студії, новий історизм.

Тим часом книга Леоніда Плюща «Його таємниця, або «Прекрасна ложа» Хви­льо­вого» демонструє докорінно інший підхід до вивчення художнього тексту, методу, котра ґрунтуюється на давній традиції екзегези, містичного вглибання у текст, дошукування в його живій тканині апеляцій до давніх потаємних кодів людської мудрості, покликаної прояснити (а не аналітично пояснити) сенс нашого існування. У книзі зроблено спробу застосувати до інтерпретації текстів Миколи Хвильового антропософські прозріння Рудольфа Штайнера, головні праці якого з’явилися наприкінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя.

Дослідження художніх текстів Миколи Хвильового, здійснене Леонідом Плющем, не вдасться переказати у кількох словах чи звести до десятка коротких тез. Його можна поступово пізнавати, відкривати, сторінка за сторінкою прочитуючи книгу, наштовхуючись на все нові паралелі та збіги, котрі дослідник відшукує в океані сенсів художнього світу Хвильового, вперто шукаючи шлях не назовні, а вглиб лабіринту його почувань та думок.

Дискусія закінчилася автограф-сесією автора, а гості «Смолоскипа» дістали наго­ду поспілкуватися з ним особисто.


«Смолоскип» вітає гостей. Зліва-направо: Осип Зінкевич, NN, Леонід Плющ, Андрій Григоренко, Олесь Обертас

Решта фото: http://smoloskyp.org.ua/content/view/391/1/



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.