Головна статті
Смолоскип України №11(124), листопад 2005
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Всі сторінки
Ольга КОЦЬКА, Ярема ДУХПЛАСТОВА “ОРЛИКІАДА” – 2005" />

Ольга КОЦЬКА, Ярема ДУХ.  ПЛАСТОВА “ОРЛИКІАДА” – 2005

Полтаво, ти - прекрасна!

Існує в Україні понад 15 років скаутська організація – «Пласт». Так уже сталося, що в радянські часи «Пласту» вдома місця не знайшлося, тому він собі жив та розвивався по всьому світу, окрім рідного краю. За той час сформувалася потужна та дієва організація, котра, відродившись в Україні 1990 року, продовжила працю, наче ніколи й не була «в екзилі».
Та незважаючи на те, що за час свого відродження пластуни взяли участь у величезній кількості акцій, власних заходів, які могли би презентувати організацію громадськості залишається небагато.
Одним з найвідоміших та наймасштабніших заходів «indoor» є всеукраїнське мистецько-інтелектуальне змагання «Орликіада», котре цього року вже вчотирнадцяте проводилося в Україні (а започатковане було ще в діаспорі й відбувається мало не з часів створення «Пласту»). Кожного року тема та місце проведення змагання змінюється – як правило, цей захід відбувається в Києві, та цього року «Орликіада» помандрувала до Полтави, маючи на меті поширювати ідеї Григора та Пилипа Орликів (на честь яких, власне, й названа) – патріотизм і працю на користь Батьківщини незалежно від місця проживання, а також розвивати у пластунів краєзнавчі навички та мистецькі якості.
Цього року кожен курінь (об’єднання пластунів), що пройшов попередній відбір та потрапив до Полтави, повинен був представити виставу, присвячену відомому діячу театру чи кіно та афішу до цієї вистави.
Незважаючи на те, що виступи на сцені були аматорськими, можна відзначити тонку акторську гру представників деяких команд, а також використання різноманітних спецефектів для створення неповторної атмосфери для кожного виступу. Йдеться і про відеофрагменти на мультимедійному проекторі, які органічно вливалися у вистави, і про цікаві та доволі неординарні костюми. У своїх виступах пластуни охопили значний хронологічний відтинок – починаючи від Котляревського та Карпенка-Карого, Леся Курбаса, Юрія Липи, аж до сучасного театру, презентованого постатями Богдана Ступки та Романа Віктюка.
Традиційно сильно виступили курені ім. Соломії Крушельницької (Львів) та Хариті Кононенко (Рівне), за що й отримали відповідно перше та друге місця. Приємно вразила своїми костюмами збірна Рахова, також запам’ятався курінь ім. Ольги Басараб зі Львова, котрий замість декорацій використав відеоролик з краєвидами рідного міста. Зазначимо, що цей курінь у підсумку й отримав перемогу в загальному заліку.
Паралельно зі змаганням куренів зазвичай проводиться індивідуальне змагання серед пластунів та пластунок на звання юнацького провідника – Гетьманича чи Гетьманівни. Для здобуття цього титулу, котрий, окрім надбання почесних атрибутів (урочистої мантії та головного убору), кладе на плечі її власника ще й багато зобов’язань. Кандидати починають змагатися ще задовго до проведення «Орликіади», виконуючи найрізноманітніші завдання. Загалом за час проведення інтелектуально-мистецького змагання кандидати брали участь у дебатах, писали есеї на актуальні теми, вправлялися у вмінні виступати перед публікою, проводили велику гру-змагання в центрі Полтави тощо. Тим не менше, потрібно було вибрати тільки двох найкращих. Титул Гетьманівни здобула Христина Іванців (курінь ім. Богдани Світлик), а Гетьманичем став Роман Коваль (курінь ім. Василя Стуса).
Говорити про актуальність проведення таких акцій здається недоречним, бо це очевидно. Але, як кажуть мудрі люди: «що є несказаним, те залишається непочутим». Тому дозволимо собі зауважити, що в перспективі «Орликіада» могла би стати однією з провідних акцій у мистецькому житті нашої країни. Особливо це стосується молоді. На прикладі цьогорічної «Орликіади» бачимо, що, готуючись до змагання, юнаки та юнки мали змогу(!) і потребу(!!!) передивитись досить багато українських фільмів і перечитати чимало книжок про український театр та кіно. Для виконання завдань необхідними були як обізнаність в історичних матеріалах, так і власні судження про український театр та кіно.
Словом, процес підготовки і власне «Орликіада» – це незабутня пригода, яку спільно переживають ( чи проживають) команди, їхні виховники, кандидати на Гетьманича та Гетьманівну, журналісти, члени журі. До цього «проживання» долучаються (добровільно, чи добровільно-примусово) також і спонсори, і депутати, й урядовці. По-особливому пережили «Орликіаду» її організатори, в середовищі яких, до речі, і народилося неофіційне гасло цьогорічного свята: «Полтаво, ти – прекрасна!». І якщо спершу воно мало дещо іронічний відтінок (в силу великої кількості проблем, які виникали під час проведення «Орликіади» в цьому місті), то наприкінці стало вербальним втіленням настрою й атмосфери змагання. Тому якщо будете 2006 року в Києві напочатку листопада, то ласкаво просимо на пластові інтелектуально-мистецькі змагання «Орликіада–2006»!

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.