Головна статті
Смолоскип України №9(122), вересень 2005
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Всі сторінки
Марія МОШКОВСЬКА. Нарис про “ЛІТЕРАТУРУ” або повний “UNDERGRAUND” (погляд зсередини зали)" />

Марія МОШКОВСЬКА. Нарис про “ЛІТЕРАТУРУ” або повний “UNDERGRAUND” (погляд зсередини зали)

«Ваші вірші – це спам до Бога»
один з учасників літературного вечора

Нарис, напевно, теж потрібно було б узяти в лапки, бо це радше не нарис, а деякі враження від побаченого і почутого. Але позаяк літературна вечірка була «богемною», тому й стаття повинна мати відповідну назву.
2 вересня у Будинку «Смолоскипа» відбулося відкриття другого кола проекту «Мандрівний КТМ», який на оголошенні розшифровувався як Клуб Творчої Молоді. Організовував це все шеф-продюсер програми «Культреванш» поет в законі Роман Скиба. Переконували, що буде музикування, поезія та багато інших речей, характерних для богемного збіговиська. На жаль, ні того, ні іншого не вдалося ані побачити, ні почути. Окрім власного вірша Скиби зі збірки «Одіссея – 2000» та творів Галини Ткачук, Світлани Богдан та Павла Коробчука, вірші яких справді заслуговують на увагу.
Зазвичай, прямуючи на такі заходи як слухач, я сподіваюсь не лише почути «нові імена», але й натрапити на талант, який своїм вибухом спричинить новий етап у розвитку нашої літератури. Спостерігаючи за літературним процесом, ми бачимо, що після тривалого чекання відбувається прорив, який переставляє акценти, і тим самим, відкриває нові можливості.
Людина (у даному випадку автор статті), яка очікує цього, постійно перебуває у стані емоційного напруження.
На літературному вечорі виступали молоді поети, більшість з яких мені не доводилося знати раніше, і гурт «Віранда». Зважаючи на побачене і почуте, можна сказати лише одне: чогось нового ще доведеться почекати. Тематика творів не вражає своєю різноманітністю (чи то, може, мені – з невеликим літературним та життєвим досвідом – не вдалося осягнути усі глибини). Йшлося переважно про те, як усім нам погано живеться, хто, де, що побачив і почув. The main character of these party були хробаки, «нутрощі» та всяка інша погань, яка постійно супроводжувалася «сильними» словечками. Це все майстерно маскувалося під гучну назву «андеграунд». А надмірне філософування на всі вищезазначені теми спонукало до питання: а чи не досить уже?
Причому, що вражало, майже усі молоді поети одразу починали декламувати білі вірші. Можливо, вони вже і видали по одній-другій збірці римованих і тепер знайшли у собі мужності перейти на більш складний рівень, але з почутого це не випливало.
У будь-якому мистецтві (література, музика, живопис) досягнути чогось можливо лише починаючи з найпростішого, за винятком деяких талантів, але й у таланту було своє підґрунтя.
Я б ще зрозуміла, якщо би це писалося для себе, але це виноситься на загал. Слухач під час ознайомлення з літературним твором певною мірою переживає своєрідний шок, емоційний удар, йому відкриваються нові смисли. Але коли відчуття сорому за прослухане переважає у тобі, то що ж це за поезія, яка має завжди бути неповторністю?
Одні вірші від інших майже неможливо відрізнити, адже теми ті самі, тільки в одному випадку це – обкурений індус, а в іншому – ще якась інша національність. Матюки як екзотика вже давно втратили свою актуальність (як на мене, найповніше і дуже вдало їх використано у п’єсах Леся Подерев’янського). Отже поступово ця вся тематика втрачає свою новизну. Навіть епатувати читача потрібно талановито, а епатажу не вистачає.
Але незважаючи на все, я попрямую наступного разу дивитися на молодих поетів, сподіваючись на який-небуть прорив.

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.