Головна статті
Смолоскип України №7(120), липень 2005
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Нові видання „Смолоскипа”
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Всі сторінки
Ігор БОРИСЕНКО. «СМОЛОСКИП» та історики на VI конгресі Міжнародної асоціації україністів у Донецьку" />

Ігор БОРИСЕНКО. «СМОЛОСКИП» та історики на VI конгресі Міжнародної асоціації україністів у Донецьку

Донецький форум був шостий від заснування МАУ. Після помаранчевих подій у багатьох моїх знайомих киян і львів’ян були побоювання з приводу позитивного ставлення донеччан, у тому числі й донецьких науковців до тієї частини України, яка підтримала В. Ющенка на виборах. На щастя, виявилося – Центральна і Західна Україна у своєму ставленні до українського Сходу керується більше негативістськими стереотипами, ніж реаліями дійсного життя. У Донецьку нас зустрічали дуже радо й приязно, кругом лунала українська мова, і почути її можна було з вуст не лише викладачів університету, але й студентів, яких сотнями залучалося до обслуговування конгресу. Приємно вразило й саме місто. Люди нормально реагували на україномовні звертання, ба навіть подекуди відповідали на них цілком пристойним літературним стандартом.

«Смолоскип» привіз на форум науковців зразки своєї видавничої діяльності за останні роки. На книжкових розкладках дуже добре розходилися ті видання, які можуть використовуватися з освітньою метою студентами вишів. Бестселерами продажу були «Розстріляне відродження» Ю. Лавріненка, «Вибрані твори» А. Любченка, антологія «Лібералізм», випуски альманаху «Молода нація». Найбільше ж продавалися новинки – томи Д. Чижевського та помаранчевий номер «Молодої нації». Велику працю в справу продажів наших книжок вклала Павлина Бондаренко.
Співробітники «Смолоскипу» брали активну участь й у круглих столах та секційних засіданнях з тем, пов’язаних з видавничими інтересами «Смолоскипу». Р. Семків працював у літературознавчих секціях, О. Обертас брав участь у засіданнях дослідників дисидентського руху, зокрема був і на презентації нового видання «Інтернаціоналізму чи русифікації» І. Дзюби. І. Гирич керував секцією «Українське націотворення кінця ХІХ – початку ХХІ ст.»
Взагалі донецький конгрес за рівнем організації мало чим відрізнявся від попередніх. З власного досвіду можу стверджувати, що наш типовий український безлад і численні неузгодження з програмою, харчуванням, поселенням тощо траплявся й на всіх попередніх конференціях МАУ. Проте організатори робили все можливе, аби максимально задовольнити всіх ненавмисно скривджених, були уважливими й привітними до гостей конгресу. Велику працю проробив головний організатор з’їзду ректор ДонНУ професор Шевченко. Від столичної й зарубіжної частини делегації колосальну працю вклав професор львівського університету віце-президент МАУ Ярослав Грицак.
Коштів на усіх бажаючих потрапити на науковий форум забракло. Оскільки державою виділено було лише половину з очікуваної суми. Тому довелося урізати кількість учасників. Замість 1100 зголошених учасників запросили лише близько 600. Та це не вплинуло на, в цілому, високий представницький науковий рівень конгресу. Приміром, історичну частину конференції представляли голова Канадського інституту українознавчих студій професор Зенон Когут, що є першорядним знавцем історії України ХVІІІ ст. Крім нього з Канади приїхали відомі коментатори і видавці англомовної історії «України-Руси» М. Грушевського професори Альбертського університету Ф. Сисин і С. Плохій, провідні сучасні спеціалісти з козацької доби нашої історії. Наукове товариство Шевченка в Америці (НТШ-А) представляли д-р Лариса Онишкевич і Світлана Андрушків (США). Виступала на секції з українського націотворення кін. ХІХ–Х ст. професор Трентського університету О. Андрієвська. На сьогодні вона є може найліпшим знавцем з історії Революційної української партії (РУП), тривалий час працювала з величезним оттавським архівним фондом Андрія Жука – лідера Союзу визволення України (СВУ), який у своїй хаті у Відні більше ніж півстоліття зберігав архів СВУ.
З українського боку на конференції виступали так само чільні представники різних ділянок історичної науки, зокрема професор Могилянської академії Наталя Яковенко, викладач цієї ж установи, фахівець із допоміжних історичних дисциплін Тетяна Люта, визначний знавець князівської доби нашої історії Олексій Толочко. Крім нього інститут історії України представляли медієвіст Тетяна Вілкул, історик ХІХ ст. Валентина Шандра, знавець литовської доби Фелікс Шабульдо. Секцію козацької історії представляли такі науковці як Віктор Остапчук з Торонтського університету, кияни Ярослав Федорук, Віктор Брехуненко і Тарас Чухліб. Чимало гостей, що займаються модерною історією, приїхало з різних

куточків України. Це і львівський професор Леонід Зашкільняк, директор львівської університетської бібліотеки Богдан Якимович, київський професор Олександр Коновець, черкаський професор Віталій Масненко, відомий одеський історик Вадим Хмарський, знавець національно-визвольного руху другої половини ХХ ст. Анатолій Русначенко з Києва.
«Смолоскип» свою участь у МАУ зазначив достатньо виразно й помітно. Наше видавництво поруч з «Критикою» і «Академією» презентував новинки своєї книжкової продукції. На секції, присвяченій видатному українському філософові Дмитру Чижевському ми представляли чотиритомник творів Д. Чижевського, останній том якого вийшов напередодні конференції. На нашій презентації були присутні науковці Інституту літератури ім. Т. Шевченка, відомі літературознавці Тамара Гундорова і Елеонора Соловей, провідний чижевськознавець з Дрогобицького педагогічного університету Роман Мних, співупорядник чотиритомника Ірина Валявка. Директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків розказав про історію створення й підготовку першого в Україні багатотомного видання творів Д. Чижевського. Після доповіді відбувся

жвавий обмін думок, обговорювалися плюси і недоліки видання, шляхи подолання останніх у майбутньому.
До Донецька «Смолоскип» привіз і перше число «Молодої нації» за 2005 рік, присвячене Помаранчевій революції. Усі привезені числа розійшлися за перші два дні конференції.

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.