Головна статті
Смолоскип України №1(114), січень 2005
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Всі сторінки
Максим Розумний. Громадянське суспільство, не спи!" />

Максим Розумний. Громадянське суспільство, не спи!

Очевидно, що найважливішим результатом «помаранчевої революції» є пробуджене громадянське суспільство, що на весь світ заявило про свою присутність в Україні. І зробило це настільки гучно і переконливо, що деякі ентузіасти поспішили заявити про виникнення нової політичної нації.
Якщо така нація і з’явилася, то вона, як мінімум, успадкувала деякі риси колишньої постколоніальної спільноти, членами якої ми з вами були до 21 листопада 2004 р. Однією з цих рис був катастрофічний розрив між владою і народом, їхня взаємна недовіра і ворожість, що проявлялася у намаганні відмежуватися від свого візаві усіма можливими методами. Влада відмежувалася від народу бюрократією, корупцією, силовими структурами і виборчими технологіями. Народ відмежувався від влади тіньовими доходами, трудовою міграцією, криміналом, блатняцькою культурою, побутовим алкоголізмом і молодіжним нігілізмом.
Подолати ці невидимі вуличні барикади новій владі буде дуже непросто. Кожен завал треба буде розгрібати окремо, але взятися за цю справу доведеться всім гуртом. Багато що зробив революційний ентузіазм, він змінив саму суспільну атмосферу. Але тепер необхідно буде з новим баченням, з новими принципами і уявленнями підходити до кожної справи, яких накопичилось у нас чимало.
Починати все ж таки доведеться з політики. Політиці в Україні треба повернути її первісну і природну сутність: це – організація життя спільноти відповідно до її інтересів, спільних прагнень та індивідуальних потреб її членів, здійснювана через правове регулювання і професійне управління. У цьому сенсі політика – мистецтво. Тому вона потребує натхнення і майстерності, доброго смаку і здорового глузду.
Власне, з таким поглядом на речі й підійшло Наукове товариство «Гуманітарна Колегія» до реалізації свого чергового проекту «Громадянське суспільство та законодавчий процес в Україні». Його назва і коло розглядуваних проблем були затверджені ще на далеких підступах до виборчої кульмінації. Але йшлося в них про ті речі, які сьогодні стають винятково важливими і актуальними.
Роль парламенту в оновленій політичній системі України різко зростає. На це спрямовані зміни до Конституції, прийняті під тиском команди колишнього Президента Л. Кучми. До цього ж закономірно приводять політичні реалії останніх місяців, коли в умовах кризи Верховна Рада виступила єдиним реальним центром влади, навколо якого склався політичний консенсус і яким, в першу чергу, були прийняті необхідні рішення.
Втім є й інша небезпечна тенденція – концентрація владних повноважень в руках нової, тепер вже парламентської номенклатури.
Власне, цей задум чітко простежується в діях колишньої влади, яка через прямий шантаж протягнула зміни до Конституції. Їхній зміст передбачає перетворення Верховної Ради на політичну біржу, на якій між провідними клановими угрупованнями безкінечно перерозподіляються посади, ресурси, зовнішньополітичні преференції. Самовідтворення цієї правлячої верстви забезпечується професійною розкруткою партійних брендів і відсутністю адміністративно-фінансового забезпечення у потенційних конкурентів.
Ця небезпека для новонародженого громадянського суспільства ще належним чином не оцінена і не осмислена. Але вона стала однією з центральних тем дискусій на круглих столах, які були проведені в межах проекту «ГК» в двох регіонах держави. Місця зустрічей були обрані невипадково – Львів і Харків. Час проведення теж мав свою символіку – 15 листопада (перші дебати В.Ю. і В.Я.) і 21 грудня (одразу після других дебатів).
Скажемо одразу, що з вуст претендентів на булаву жодних послань на означену вище тему не прозвучало. Це й не дивно, їм у той час було не до того. Зрештою, не варто вимагати, щоб навіть найкращий президент усе знав і все нам розклав по поличках. Буде дуже добре, якщо він не заважатиме робити цього нам самим, а створить для цього сприятливі умови. Дивно, але виборча тематика зникала з поля дискусії практично одразу, як тільки ведучим вдавалося означити проблему, винесену на обговорення. Революція таки була для українців не метою, а єдино можливим шляхом до нормальних стосунків і нормального розв’язання проблем, на який і нація, і її новий Президент стали тільки після того, як усі інші шляхи були перекриті.
Серед пропозицій, які прозвучали за круглим столом експертів і представників громадськості у Львові й Харкові багато що повторювалося. Лобіювання тих чи інших законопроектів, у яких зацікавлені певні групи населення чи організації, слід зробити прозорим, цивілізованим і врегульованим відповідним законом. Базовими осередками громадянського суспільства мають стати територіальні громади, товариства споживачів, роботодавців, квартиронаймачів, землевласників і т.п. Їхні права й повноваження потребують законодавчого захисту, а їхня ресурсна база суттєво розшириться при переході від виробничого принципу збору податків до територіального – за місцем проживання суб’єкта оподаткування. Розширення місцевого самоврядування і запровадження елементів парламентської республіки в жодному разі не повинно здійснюватись шляхом створення паралельних виконавчих структур, або розширення поля правової неврегульованості й різнотлумачень.
Для учасників круглих столів та конференцій, що проходили за їхніми підсумками в університетських аудиторіях, експерти «Гуманітарної Колегії» підготували збірник аналітичних матеріалів, у яких висвітлюється нинішній стан взаємодії громадських організацій України з Верховною Радою, її правові засади і механізми реалізації. Висловлені ідеї, пропозиції, а також фаховий коментар спеціалістів увійдуть до збірника, вихід якого планується в лютому ц.р. На цій солідній основі «ГК» планує налагодити конструктивний діалог з профільним комітетом Верховної Ради, який, до того ж, очолює один з чільних провідників суспільно-політичного реформізму в державі Анатолій Матвієнко. Втім, весь наш досвід постперебудовчих років волає про одне: політика – це справа кожного!
Не даймо приспати пробуджене громадянське суспільство, заколисати його байками про хороше керівництво і про те, що «питання вирішується». Хіба ще не ясно, що без нас нічого не вирішиться? Організовувати варту і чергування треба вже не на Майдані і не на Хрещатику. Громадянське суспільство повинно прийти в кабінет до кожного чиновника, депутата і Президента й сказати йому фахово й аргументовано: виконуй свої обов’язки, шануй наші права, звітуй про здобутки і недоліки.
Для цього ми повинні налагодити значно активнішу, професійнішу й цілеспрямованішу горизонтальну комунікацію – між регіонами, між організаціями, між ідеями.
Надсилайте свої міркування і пропозиції. Стежте за нашими повідомленнями. Матеріали проекту «Громадянське суспільство та законодавчий процес в Україні», що підтриманий Українським фондом підтримки реформ, Лабораторією законодавчих ініціатив, Програмою сприяння парламенту України університету Індіани та Міжнародний благодійний фонд «Смолоскип», оприлюднюються на аналітичному сайті НТ «Гуманітарна Колегія» http://varianty.org.ua

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.