Головна статті
Смолоскип України №9(110), вересень 2004
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Всі сторінки
Нана Куликова. Львів у хмарі книголюбів" />

Нана Куликова. Львів у хмарі книголюбів

11-й Національний Форум видавців відбувся у Львові протягом 16–19 вересня, і став, як говорять, найбільшим форумом за всю історію цього заходу. Львів, направду був просто накритий хмарою книголюбів, що понаїжджали з цілої України, а також видавців (на Форумі свою продукцію представили близько двохсот українських та неукраїнських видавництв). Відрізок вулиці Коперника, що прилягає до Палацу мистецтв, в якому відбувався Форум, був тяжкопрохідним через натовп, а щоб увійти на саму експозицію, треба було вистояти чергу. Хоча, з іншого боку, деякі видавництва, врешті-решт, виявили, що цифра їх прибутку за час Форуму значно нижча, аніж була запланована. Також серед відвідувачів можна було почути нарікання на високі ціни, хоча книжки українських видавців, як і завжди, можна було придбати за видавничими цінами. І навпаки, книги іноземного видання дещо відштовхували саме ціною, бо на київській «Петрівці» книги, наприклад, «Азбуки-класики» справді доступніші.
Українські видавництва привезли на Форум більше новинок, аніж минулого року – їх побільшало як у кількісному, так і в жанровому плані. Наприклад, київський «Факт» представив серію «exeptis excipiendis» романом С. Пиркало, львівська «Кальварія» цього року зробила акцент на елітарній поезії, презентувавши збірку Наталки Білоцерківець «Готель централь»; «Критика» привезла ґрунтовне зібранння творів В. Свідзінського, видане в межах проекту «Архів»; а «Літопис» відволікся від скандинавських авторів, видавши листування Абеляра з Елоїзою, а також польську авторку О.Токарчук та нову книжку У. Еко. Широкий асортимент представила львівська літературна аґенція «Піраміда».
Загалом презентацій та довколалітературних подій було настільки густо, що часом водночас відбувалися кілька імпрез, і тим авторам, які хотіли, щоб на їх імпрезу поприходили гості, доводилося страхуватися, повторюючи свої презентації по кілька разів. Знову ж таки, можна було почути думку, що ці автори намагаються кількістю компенсувати якість.
Рівень та спрямованість презентацій приємно дивували своєю різноманітністю. Для інтелектуалів була можливість подискутувати на болючі для України суспільні теми на презентації-диспуті нових книжок М. Рябчука та Я. Грицака від «Критики», зустрітися з легендарним художником-шістдесятником Опанасом Заливахою, чий альбом презентував «Смолоскип», подивитися альтернативним поглядом на імперіалістичну війну у Чечні на презентації книги російської журналістки А. Політковської. Якщо ж врахувати, що серед новинок «Факту» була ще книга Мирослава Шкандрія «В обіймах імперії», то стає очевидним посиленння дискутування постколоніальної проблематики.
Аншлаг збирали заходи з участю Ю. Андруховича. Його ім’я все ще представляє «важку артилерію» українського літературного арсеналу. Андрухович представив свою нову книжку «Пісні для мертвого півня». «Пісні» позиціонувалися як «перша книжка автора», себто як якісна революція його поетики. Відгуки на презентацію були, щоправда, дуже різними – від абсолютного захоплення і до розчарування; вочевидь така різниця зумовлена строкатістю аудиторії, що була присутня на вечорі.
Справжньою свіжинкою була експозиція польських видавництв (попередніх років ця країна була представлена лише епізодично). Хоча експозиція не була дуже великою за обсягом, впадала в око її концептуальна організація. Польща презентувала не так видавництва, як авторів, намагаючись подати їх в найбільшій повноті висвітлення. Наприклад, стенд Ч. Мілоша містив добірку перекладів його книжок світовими мовами. Окрім того, у рамках року Польщі в Україні та поза цими рамками, відбувся ряд заходів польських літераторів та кілька спільних україно-польських літпроектів, серед них читання ще незавершеного спільного роману О. Ірванця та Е. Бендика «Ловці духів». Висловлювалася думка про те, що присутність на Форумі широкого польського стенду пов’язана не лише з роком Польщі, а й з набуттям Форумом міжнародного авторитету. Втім, були й заперечення, автори яких посилалися на тематичне (а не видавниче) представлення книжкової продукції Польщі, що говорить про культурну, а не комерційну функцію стенду.
Чи не найбільше суперечливих емоцій викликала у відвідувачів ініціатива редактора російського журналу «Литературное обозрение» О. Гаврилова за підтримки львівського культурно-мистецького центру «Дзиґа» «Україна-Росія: п’ять літературних раундів». Спаринги українських та російських авторів (Ю. Андрухович, Ю. Іздрик, Л. Дереш, С. Жадан, М. Кіяновська та С. Гандлєвский, М. Фрай, Л. Рубінштейн, Д. Кудрявцев, М. Степанова, К. Букша) відбувалися у кав’ярнях та культурних центрах у зовсім неформальній атмосфері. На зустрічі впливав безпосередній контекст, до загального збудження додавалася відчутна міжнаціональна напруженість, однак, видається, відвідувачі поцінували старання організаторів створити легку й розкуту атмосферу, а також елементи хепенінґу.

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.