Головна статті
Смолоскип України №2(103), лютий 2004
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Всі сторінки
Ірина Осадча «Коротке то любов і довге то любов»" />

Ірина Осадча «Коротке то любов і довге то любов»

10 лютого у приміщенні Староакадемічного корпусу НАУКМА відбулася презентація дебютної поетичної збірки харків’янина Олега Коцарева «Коротке і довге», що вийшла друком 2003 року у видавництві «Смолоскип».

Презентована збірка «Коротке і довге» являє собою поезії у 5 розділах із оригінальним епіграфом (див. назву статті) та епілогом. За власними словами, поет є учасником харківського літературного гурту «Весло Слова», став лавреатом мистецького конкурсу видавництва «Смолоскип» у 2002 році, віддає перевагу верлібрам і тяжіє до авангарду й постмодернізму. Презентація, що відбулася, – перша із шести запланованих: на черзі презентація в Харкові (14 лютого), Львові, Тернополі, Запоріжжі та Дніпропетровську.

Народу зібралося немало, але й небагато – як раз усім вистачило місця, хоча тим, хто підійшов пізніше, довелося стояти. Харківський дискурс почав свій наступ з оформлення: за міцною статурою поета можна було побачити кілька фотографій Держпрому, хрестоматійного шедевру конструктивізму 20-х років. Усі, хто прийшов, також мали нагоду почути музику харківського пост-авангардного композитора Олександра Щетинського і послухати вірші харківської ж поетеси Тетяни Дерюги. Власне, вустами автора «Харків одноголосно оголошує себе/ Найкращим містом у світі».

Автор ретельно структурував як свою збірку, так і презентацію, хоча розділи першої не повторювалися «відділеннями» другої, та й прочитані тексти не всі увійшли до збірки. Вірші свої Олег Коцарев виголошував, як завжди, гучно й експресивно. «Довгі» вірші то приголомшували слухачів потоками образів («жінка великих розмірів/ водить руками з ганчіркою/ в рамі вікна прозорого», «корабель Пенелопи/ Розбився об першу ж зустрічну скелю/ Зламав і ребра і стебло/ Вигнувся ніби побачив ворожу лисицю», «біг із ребра до комети що випускає білі троянди»), то заплутували їх «у нескінченних Верещаківках», Карачівках, Новожаново та інших нерозвіданих навіть харків’янами куточках Харкова і передмістя, а то вражали революційним пафосом («В Ріо-Куарте/ Перерізають горло/ Всім військовим,/ Агентам,/ Власникам залізниць,/ І бачать, що це – добре,/ Так.»). «Короткі» ж вражали своєю загадковістю, як-от, наприклад, вірш «Двоє-два» (цитую повністю): «Життя і комахи з боків/ – і досить – лишаться з вами/ А двоє чоловіків/ Стали двома жінками». Щоправда, автор явив свою доброту і зачитав «якісь необхідні пояснення» до тих текстів, які, на його думку, цього потребували.

Під кінець Олег вирішив трохи «розгрузити» аудиторію і явив себе слухачам як прозаїк, прочитавши оповідання «Подорож», герой якого впродовж оповіді кілька разів змінив ім’я, чим вельми розвеселив слухачів. Завершилося усе придбанням книжок з автографами і дружнім спілкуванням. Загалом, презентація вийшла оригінальна й цікава.

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.