Головна статті
Смолоскип України №4(93), квітень 2003
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Всі сторінки
Павло Нечитайло, Андрій Раднюк. Музична автентичність?" />Павло Нечитайло, Андрій Раднюк. Музична автентичність?


Пропагована засобами масової інформації сучасна українська музична культура наразі перебуває в доволі болючому й неприємному стані боротьби за ринки збуту. В ситуації, що склалась, не доводиться (у більшості випадків) вести мову про естетичну довершеність та мистецьку цінність пропонованого продукту, адже свідома орієнтація на середнього споживача, що є одним з основних аспектів шоу-бізнесу, призводить до інтелектуального зубожіння сучасної української музичної культури. Ситуація, що склалась, нагадує «бенкет під час чуми» – на фоні жорсткої соціальної депресії зі сцен лунає весела масова істерія, з зомбуючою установкою на стовідсотковий оптимізм.

Складається враження, що така ситуація є аспектом урядової політики.

Починаючи з 1995 року ніби самі по собі з ефіру вилучаються «небезпечні та незрозумілі» виконавці «Кому Вниз», «Вій», «Плач Єремії», наші славні українські барди. Гору бере «музика для ніг».

Це недаремно, адже на відміну від друкованого слова, пісня має масовий, одночасний вплив на людську свідомість. Агонія СРСР відбувалась під акомпанемент російського року, народження незалежної України з піснями переможців «Червоної Рути-89». Справжня музика є гаслом, прапором, оберегом та іншою патетичною символікою (даруйте за штампи). Тому будь-яка експериментальна інтелектуальна музика автоматично стає «неформатом», адже спонукання народних мас до розумової й аналітичної діяльності може призвести до інцидентів на кшталт 9 березня.Нам, проте, видається, що саме музика такого гатунку має право називатись мистецьким твором і бути предметом наукового дослідження. Попередні мистецькі частини ірпінських семінарів мали виключно літературознавчий характер – музика, як один з аспектів української культури, знаходилась поза лаштунками, їй відводився маленький куточок біля прощальної ватри, однак там до неї вже не сягала рука суворого наукового аналізу. Вважаємо, що до вищевисловленого можна додати ще безліч аргументів на користь того, що з пані Евтерпою вчинили незаслужено суворо. Маємо гарну змогу для реабілітації.

Автори та ведучий, зважаючи на специфіку ірпінської аудиторії, чільним завданням круглого столу ставлять прослідкувати відображення архетипу (трансміфу) України в сучасній музичній творчості. Таке звуження теми водночас конкретизує її та розширює аудиторію семінара, адже в цьому аспекті її можна розглядати в культурологічному, літературознавчому й історичному. Звернення авторів до цієї тематики не є архаїзмом, в світлі культурно-мистецьких подій, що відбуваються на Європейських теренах (модернізація автентичної свідомості). В контексті пошуків ідеї та формування української національної свідомості такий напрямок роботи є виправданим та актуальним. У рамках проведення імпрези планується запросити компетентних у даній проблематиці діячів культури і мистецтва, а також провести презентацію кількох мистецьких проектів, що є прямо дотичними до його теми. Цілком ймовірно, що організатори відмовляться від усталеної традиції заслуховування «кращих» тез і псевдонаукових інтелектуальних ігрищ! Апелюючи до вищевикладеного ми схилялися б до максимальної відкритості й мобільності серед зацікавлених учасників.



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.