Головна статті
Смолоскип України №11(100), листопад 2003
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Сторінка 13
Сторінка 14
Сторінка 15
Всі сторінки
Євген Булавка. На Покрову – до Харкова" />

Євген Булавка. На Покрову – до Харкова

Вже традиційно заходи, що їх спільно проводять МБФ «Смолоскип» та Наукове товариство «Гуманітарна колегія», в Харкові відбуваються саме на Покрову. Як і попередні, круглий стіл на тему «Переяславська Рада – подія і наслідки» 14 жовтня проходив у Харківському державному педагогічному університеті. Втім, організатори залучили до участі в круглому столі й фахівців з інших вищих навчальних закладів обласного центру, що дало можливість ширше познайомитися з науковою історичною палітрою регіону. Наступного дня аналогічний захід відбувся і в Харківському національному університеті ім. Каразіна.

Багатьох учасників зазначених круглих столів цікавило таке питання – якою є реакція на вихід книги «Переяславська Рада 1654 року (історіографія та дослідження)», що була цього разу презентована на Слобожанщині, зарубіжних істориків, зокрема російських. Один з упорядників та авторів цього видання, доктор історичних наук Віктор Брехуненко відзначає декілька умовних рівнів у сучасній російській історичній науці стосовно «українського питання» загалом і Переяславської Ради зокрема – від помірковано-ліберального до відверто реакційного.

Промовисто ілюструє лінію поведінки російської сторони напередодні ювілею переяславських подій і наступна інформація: на адресу українського уряду нібито вже надійшло запрошення для українських вчених взяти участь у заходах, що їх російські наукові кола планують проводити... в Україні! Розібратися в цій ситуації, здається, вже можуть тільки медики.

Поїздка до Харкова дала підстави ще раз замислитися і над внутрішніми українськими питаннями, причому, під доволі своєрідним кутом зору. Як це нерідко буває, дискусії з історичних, та й будь яких інших суспільно-важливих проблем зводяться до оцінки ситуації, у якій Україна перебуває сьогодні. Розуміння ж цієї ситуації у кожного, що природньо, власне. Під час круглого столу у ХДПУ пролунала, зокрема, й така теза – Київ зобов’язаний звертати особливу увагу на східні регіони, адже українці тут продовжують залишатися в оточенні російської мови та совкової культури, дослівно: «ми тут в облозі». Ніде правди діти – українці частенько почувають себе «в облозі» навіть у столиці. Та чи не маємо ми тут справу із народженням нового типу нашого земляка, що паразитує на труднощах, замість того, щоб долучитися до справи. То, можливо, вийти з облоги тим, хто в ній ще перебуває, заважає звичайна лінь?



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.