Головна статті
Смолоскип України №11(100), листопад 2003
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Сторінка 9
Сторінка 10
Сторінка 11
Сторінка 12
Сторінка 13
Сторінка 14
Сторінка 15
Всі сторінки
Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження)" />

Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження) 

Переяславська рада 8 (18) січня 1654 р. була однією з ключових подій української та східноєвропейської історії середини XVII ст. Основна причина цього полягає не так у самому факті укладання українсько-московського союзу, як у тій ролі, яку Росія відіграла в історії України XVII–ХХ ст. З часом у російській суспільно-політичній думці витворилася т. зв. переяславська легенда, згідно з якою український народ у Національно-визвольній війні середини XVII ст. боровся не за свою свободу, а за «возз’єднання» України з Росією. Як відомо, найвищого апогею таке формулювання сягнуло у 1954 р. під час помпезних святкувань 300-ліття Переяславської ради в усіх прошарках тодішнього суспільства і мало великий вплив на радянську історіографію. Дослідження українських істориків від кінця 80-х років ХХ ст. ще раз спростували безпідставність цієї легенди, її ненауковий характер, однак в сьогоднішніх умовах суспільно-політичного життя України існує реальна загроза її реанімації у зв’язку з близьким 350-річчям.

Збірник статей «Переяславська рада 1654 року: (Історіографія та дослідження)» вийшов у видавництві «Смолоскип» як видання Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці і Канадського Інституту Українських Студій. Головна мета збірника – привернути увагу дослідників і широкого загалу до тих аргументів, які доводять безпідставність переяславської легенди, а також утвердити сучасний стан вивчення цієї проблематики на основі української історіографічної традиції, основи якої були закладені М. Грушевським.

Збірник представляє дослідження та історіографію цієї проблеми. За своєю структурою він складається з двох частин, кожна з яких, у свою чергу, з двох розділів. Перша частина – це передруки наукових досліджень і суспільно-політичних творів кінця ХІХ – 70-х років ХХ ст. До другої частини увійшли праці сучасних істориків – історіографія і дослідження про Переяславську раду, її причини та наслідки.

Передруки праць Михайла Грушевського, Вячеслава Липинського, Ростислава Лащенка, Андрія Яковліва та Олександра Оглоблина, що, хоч стали вже класичними, але й досі зберігають злободенність, найкраще розкривають історико-правничий зміст Переяславської ради. На тему характеру українсько-московського союзу можна вести довгі дискусії, але в одному твердженні українські історики одностайні: Богдан Хмельницький приймав протекцію московського царя заради залучення Росії до війни з Річчю Посполитою, щоб перешкодити укладанню московсько-польської ліги.

Науково-публіцистичні твори – це передруки праць Михайла Драгоманова, Дмитра Донцова, Романа Бжеського і Зиновія Книша. На особливу увагу заслуговують маловідомі раніше публікації машинописів Михайла Брайчевського з його домашнього архіву – конспект обговорення у 1974 р. в Інституті історії АН УРСР його відомої книжки «Приєднання чи возз’єднання?» і відповіді історика на це обговорення, яка за своїм обсягом перевищує саму друковану брошуру. Треба відзначити високий громадянський вчинок Брайчевського, який був одиноким голосом у радянській науці, що відкрито йшов проти офіційної схеми про «возз’єднання» України з Росією. Свою відповідь він писав у 1974 р. під загрозою ув’язнення після хвилі арештів, що прокотилася над українською інтелігенцією у 1972 р.

Друкуючи статті й розвідки кінця ХІХ – 70-х років ХХ ст., редколегія і автори збірника демонструють свою належність до багатолітньої історичної традиції в українській науці й суспільно-політичній думці. У другій частині подано статті про українсько-російські відносини кінця XVI ст. до 1654 р., про польсько-московські переговори 1656 р. під Вільном і т. п., а також історіографічний блок досліджень – українська, російська, польська та англомовна історіографії проблеми.

 



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.