Головна статті
Смолоскип України №4(81), квітень 2002
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Всі сторінки
Петро Вознюк. АДМІНРЕСУРС РОБИТЬ ВИБІР" />

Петро Вознюк. АДМІНРЕСУРС РОБИТЬ ВИБІР

Напередодні старту виборчої кампанії політолог Володимир Полохало вивів своєрідну формулу адміністративного ресурсу. У своїх міркуваннях він виходив із того, що основним резервом влади на виборах є кандидати-«мажоритарники». Відтак, варто лише поділити кількість «одномандатних» обранців на число місць, здобутих за партійними списками, й отримаємо орієнтовний показник доступу суб’єкта перегонів до адмінресурсного «корита». Що нижчим є цей показник, то вищим є (чи, принаймні, має бути) ступінь її опозиційності. До того ж, пам’ятаймо, що крім офіційних партійно-блокових «протеже» в округах балотувалося багато фактично підтримуваних тою чи тою політичною силою самовисуванців, які після свого обрання заявили про входження до відповідних фракцій. Їх теж треба враховувати при обчисленні «індексу адмінресурсності».

Справді, саме на «мажоритарці» порушення законодавства можуть набувати найбільш прямих і брутальних форм, тоді як у загальнодержавному вимірі зовнішнє втручання здебільшого зводиться до нерівного розподілу інформаційних потужностей. Хоча, звісно, і тут влада має певні можливості для фальсифікації. Тому, не вважаючи розрахунки В. Полохала остаточними та абсолютно коректними, все ж наводимо індекси адміністративного сприяння переможців-2002 із невеличкими коментарями. Отже:

1) Блок «За єдину Україну!»

(119 депутатів у фракції)

84 (в округах) : 35 (за списками) = 2,4

Фаворит є фаворит. Зрештою, ще задовго до моменту голосування чільні особи блоку не приховували, що основний «врожай» планується зібрати саме серед одномандатників. Відвертість завжди заслуговує на повагу. Щоправда, до рівня відвертості їхніх російських колег нашим високопосадовцям ще далеко. Принаймні, вислову на кшталт «вибори – це надто серйозна справа, аби цілковито віддавати її на відкуп виборцям», що його вжив колись один із віце-спікерів Держдуми, у нас наразі не прозвучало. Втім, це вже навіть не цинічна відвертість, а відвертий цинізм.

2) СДПУ(о) (27) 10 : 17 = 0,6

Відомо, що інтелектуальне забезпечення виборчої кампанії «есдеків» здійснювали московські політтехнологи з Фонду ефективної політики (ФЕП) Г. Павловського. Причому, за деякими відомостями, перші вимагали як мінімум 8%-го результату. Заради цього фепівці навіть навчили Віктора Володимировича посміхатися (див. інтерв’ю знаного PR-мена О. Медведєва журналу «ПіК», № 44 за 2001 р. – це ж скільки, мабуть, зусиль витратили! – авт.). Як виявилося, марно. І що б партія взагалі робила без рідного адмінресурсу, з яким за ефективністю не зрівняються жодні заморські піар-«варяги»!

Принагідно нагадаємо, що фіаско зазнав іще один продукт російських піарщиків (конкретно – групи Ю. Островського – П. Щедровицького) – «Команда озимого покоління». А на що, власне, було сподіватися, якщо ще 12 лютого ведучий програми «Однако» на ГРТ красномовно схарактеризував усіх цих «креативників»-заробітчан: «Політтехнологи з Росії їздили до Києва – створювати політичні проекти. Бродячий цирк – він і є бродячий цирк!»

3) Блок В. Ющенка «Наша
Україна» (112) 42 : 70 = 0,6

Такий показник свідчить насамперед про непропорційну монополізованість адмінресурсу. Оскільки адміністративна підтримка цього блоку явно не відповідала його політичній популярності. Та й представники влади у списку «НУ» також були присутні. Найкраще цю ситуацію можна проілюструвати на прикладі Сумської області: керівник регіону В. Щербань – у «прохідній» частині списку, а блок не здобув тут жодного(!) мандату на «мажоритарці».

4) Соцпартія О. Мороза (24)

3 : 21 = 0,14

На перший погляд, індекс СПУ спростовує попередній висновок про граничну монополізованість адмінресурсу. Проте насправді це швидше ознака того, що він, на щастя, вирішує далеко не все, навіть в одномандатних округах.

5) КПУ (66) 6 : 60 = 0,1

Якщо негласна співпраця керівництва КПУ все ж мала місце (про що твердять багато аналітиків), то наявний ступінь її «адмінресурсності» лише зайвий раз доводить невдячність можновладців. Зрада потрібна ворогові, зрадник – нікому. Сказане у повній мірі стосується й прогресивних соціалістів Н. Вітренко, які наразі опинилися взагалі без мандатів.

6) Блок Ю. Тимошенко (23)

1 : 22 = 0,05

Найнижчий показник. Втім, не будемо квапитися з остаточними висновками. Їх можна буде зробити лише на підставі аналізу подальшої парламентської діяльності фракції екс-віце-прем’єра.



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.