Головна статті
Смолоскип України №3(80), березень 2002
Сторінка 2
Сторінка 3
Сторінка 4
Сторінка 5
Сторінка 6
Сторінка 7
Сторінка 8
Всі сторінки

Марина Нога. «УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» НА ДОНЕЧЧИНІ

Відсвяткувавши 10 річницю незалежності України, мимоволі починаєш замислюватись над питанням: коли ж вона врешті-решт стане українською? Коли зникне поділ на західну та східну. А станеться це, напевно, тоді, коли вищезгаданий східний регіон заговорить рідною мовою. Людині, що не зіштовхувалася з цією проблемою, важко навіть уявити, яких титанічних зусиль доводиться докладати українським патріотам на Донеччині, Луганщині, Харківщині та в інших регіонах, де так само склалася несприятлива ситуація.

Тим помітніші на цьому тлі поки що не дуже численні позитивні явища. До таких, безперечно, можна зарахувати існування та плідну роботу «Українського культурологічного Центру» в м. Ясинувата Донецької області. Центр було створено в серпні 2000 року. Він об’єднує молодь, інтелігенцію, яка вболіває за українську культуру.

За досить короткий термін свого існування УКЦ вже знають далеко за межами Ясинуватої, адже вони провадять велику і дуже важливу роботу. Одним з прикладів може бути конкурс початкуючих поетів «Мій рід і Україна», присвячений десятиліттю незалежності України (серпень 2001 року). Майже одночасно побачила світ збірочка юних поетів м. Ясинувата, куди ввійшли поезії, сповнені великої любові до свого роду, рідної мови, України.

Також було організовано культурологічну експедицію на Західну Україну і через Київ до Львова та Івано-Франківська. В Києві учасники мали змогу побувати в Києво-Печерській Лаврі та Художньому музеї. У Львові – в Історичному музеї. Ці та інші яскраві враження зробили цю подорож незабутньою.

Діяльність УКЦ є багатовекторною. Один з напрямків – програма «Українську книжку – в кожен дім». Вона покликана донести до широкого загалу творчість донецьких письменників і поетів, відкрити населенню набутки світового українства. В умовах тотальної зрусифікованості регіону це є дуже важливою й необхідною справою.

У Центру, певно, було б значно менше можливостей, якби не плідна співпраця з Українсько-канадським центром, Українсько-фінським центром, Генеалогічним товариством, товариством ім. О.Теліги, українською діаспорою в Москві, товариством «Приятелі України» з Торонто.

Як відомо, з будь-якої ситуації існує вихід. І якщо об’єднати зусилля всіх небайдужих в Україні та поза її межами, то у нас буде шанс побачити оту омріяну українську Україну на власні очі.



Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.