Доній Олесь. Покоління оксамитової революції. Як нам дожити до 2009 року. Есе. – К.: Смолоскип, 1999. –  24 с. ТИРАЖ ЗАКІНЧИВСЯ.

У своєму есе "Покоління оксамитової революції" О. Доній намагається окреслити сутність покоління 90-х років й визначити його завдання: громадські, політичні, культурні; взагалі — окреслити ставлення цього покоління до життя.

© Доній О., 1999

© Смолоскип, 1999


ПОКОЛІННЯ ОКСАМИТОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

(як нам дожити до 2009 року?) 

Не так давно Орест Субтельний у часописі "Сучасність" виклав своє бачення проблеми останньої української революції. На його думку, на уламках муру підрадянської України годі чекати якогось позитивного інституціоналізо-ваного утворення на кшталт громадянського суспільства європейського зразка. Бо ми не виборювали незалежності, а задарма дістали її у спадок від розваленого Союзу РСР. Ми не потерпали за ідею, а просто проголосували, як було наказано, у грудні 1991 року, тому й "наповнювати її реальним змістом", а тим більше захищати від якихось уявних ворогів та зловмисників, зовсім немає потреби. Незалежність звалилася нам з "барського столу", — ця теза стала панівною в колах київських інтелектуалів, від історика Володимира Полохала до культоролога Вадима Скуратівського.

Подібні висловлювання щодо подій кінця 80-х — початку 90-х років нині стали загальноприйнятими, позаяк поціновуються не самі події, а їхні сьогоднішні невтішні наслідки, говорити про які детально тут немає потреби. Ретроспективно-спекулятивне поцінування історії не може бути стовідсоткове об'єктивним.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.