ГолодоморГолодомор. Дві п’єси: Кокот-Ледянський С. Тисяча дев’ятсот тридцять третій рік; Бойчук Б. Голод /  Упоряд. і авт. Вступ. Ст. Л. Залеська-Онишкевич. 2008, 112 с.

Тираж закінчився.

До цієї збірки ввійшли дві п’єси: одна – авторства очевидця Голодомору, Сергія Кокота-Ледянського, написана ще в Україні 1942 року; друга – Богдана Бойчука, створена 1962 року вже в Америці.  «Смолоскип» видає їх у 75-ту річницю геноциду мільйонів українців. Хоча тему голодомору в нашій літературі не раз знаходимо в поезії та прозі, у драмі – це ще й досі рідкісний вислів. Та він є. Колись уважали, що театральні постанови потрібні для єднання громади, зокрема після великих історичних чи інших потрясінь. Ці п’єси можуть допомогти українцям визнати минуле, яким болючим воно не було б, та йти до майбутнього без ненависті, проте з пам’яттю про втрати.  У статті упорядниці Лариси Залеської-Онишкевич дві згадані п’єси, а також п’єсу Юрія Яновського «Потомки» (1938), розглянуто саме під оглядом вини і реакції на описані події, а також на потребу дії задля майбутнього.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.