Листування В. Липинського / Редактори Я. Пеленський, Р. Залуцький, Х. Пеленська та ін. – Т. 1. – К.: Смолоскип, 2003. – 960 с. Ціна 50 грн.

Перший том архівної серії повного зібрання творчої спадщини В. Липинського розпочинає епістолярну частину цієї серії і включає листи Вячеслава Казимировича до адресатів за абеткою прізвищ від А до Ж, хронологічно охоплює період від 1908 р. до останніх часів життя засновника українського модерного консерватизму.

 Серед адресатів В. Липинського видатні діячі українського руху, визначні політики, вчені, письменники, культурні й громадські діячі Б. Грінченко, М. Грушевський, Д. Дорошенко, Д. Донцов, С. Єфремов, А. Жук та ін.

Листи дають новий раніше маловідомий матеріал щодо думок В. Липинського про ключові проблеми національно-визвольного руху в Україні напередодні Першої світової війни, проблем державотворення і зовнішньої політики часів Української Держави, суспільно-політичне життя в Україні і на еміграції у 20-ті роки ХХ століття

Зміст
Христина Пеленська
Археографічний вступ
Роман Залуцький
Листування Вячеслава Липинського у західних архівах (Біографічний нарис)
Ігор Гирич
Вячеслав Липинський у світлі його листування з дореволюційних часів 
Тетяна Осташко
Суспільно-політична діяльність Вячеслава Липинського на тлі його листування 

Листи Вячеслава Липинського
До Людвіка Абрамовича
1.2.ІІІ.1928
2.[1930]
До Академічного кресового кола
3.20.VI.1925
4.15.VII.1925
До Академічного товариства при УНІ в Берліні
5.Бадеґ, 12.ІІ.1930
До часопису “Америка”
6.Reichenau, N[ieder] Ц[sterreich], [1924]
7.Райхенау в Австрії, 2.ІІІ.1925
До Віктора Андрієвського
8.[1924?]
До Опанаса Андрієвського
9.3.VII.1927
10.Бадеґ, 21.IV.1929
До Дмитра Антоновича
11.[Київ,] 26.VI.1918
12.15.ХІ.1927
До пані Арнім
13.Badegg, 1930
14.Badegg, 6.Х.1930
До Богдана Барвінського
15.21.І.1926
До Олександра Барвінського
16.Reichenau, N.Ц., 28.VІII.1923
17.Reichenau, N.Ц., 2.XI.1923
18.Reichenau, N.Ц., 4.I.1924
19.Reichenau, N.Ц., 22.IV.1924
20.Reichenau, N.Ц., 1.VII.1924
21.Reichenau, N.Ц., 16.I.1925
22.Reichenau, N.Ц., 16.IV.1925
23.26.IX.1925
24.Reichenau, N.Ц., 24.XII.1925
25.Reichenau, N.Ц., 29.IV.1926
До Володимира Бачинського
26.Reichenau, N.Ц., 2.IV.1925
27.Reichenau, N.Ц., 16.ІХ.1925
28.9.Х.1925 [?]
29.Reichenau, N.Ц., 15.ХІІ.1925
30.Reichenau, N.Ц., 27.ІІ.1926
31.16.ІІІ.1926
32.3.ІІ.1927
33.N[eu-]Finkenkrug, 20.ІІІ.1927
До Володислава Біберовича
34.Бадеґ, 20.ХІІ.1930
До Василя Біднова
35.Reichenau, N.Ц., 18.ІІІ.1926
До Андрія Білопольського
36.Reichenau, N.Ц., 26.VI.1920
37.Reichenau, N.Ц., 2.ІХ.1921
38.6.ІХ.1921
39.Reichenau, N.Ц., 27.ІХ.1921
40.Reichenau, N.Ц., 15.Х.1921
41.Reichenau, N.Ц., 9.ХІІ.1921
42.Reichenau, N.Ц., 8.І.1926
До Козьми Близнюка
43.Бадеґ, 23.ІІІ.1929
44.Бадеґ, 14.IV.1929
45.Бадеґ, 22.IV.1929
46.Бадеґ, 17.V.1929
47.Бадеґ, 19.VI.1929
48.Бадеґ, 6.VIII.1929
49.Бадеґ, 21.VIII.1929
50.Бадеґ, 1.Х.1929
51.Бадеґ, 3.ХІ.1929
52.Бадеґ, 10.ХІІ.1929
До Івана Боберського
53.Reichenau, N.Ц., 29.IV.1924
До Редакції “Богословія”
54.Райхенав, 17.ХІІ.1925
До Миколи Богун-Чудинова
55.[2.VIII.]1921
До Миколи Бодруґа
56.Reichenau, N.Ц., 4.Х.1926
57.Neumarkt in Steiermark, 21.V.1928
До Михайла Бориславського
58.18.VII.1925
До Ілька Борщака
59.1923
60.18.ІІІ.1925
61.16.IV.1925
До Володимира Босого
62.Reichenau, N.Ц., 17.І.1925
63.27.ІІІ.1925
64.22.V.1925
65.Reichenau, N.Ц., 19.VIII.1925
66.Reichenau, N.Ц., 15.ІХ.1925
67.Reichenau, N.Ц., 23.ІХ.1925
68.Бадеґ, 27.ІІІ.1929
До Валер’яна Бриндзана
69.[27.I.1920]
До Стефана Буріана
70.Відень, 24.VII.1918
71.28.VII.1918
До Миколи Василенка
72.Відень, 1.Х.1918
До Миколи Василька
73.
1919
74.2.ХІІ.1919
До Марії Васильчикової
75.1918
76.1918
77.14.IV.1922
78.1.І.1924 [?]
79.1925
80.8.ІІ.1927
81.1928 [?]
До Організаційного Комітету Видавничої Спілки у Відні
82.Reichenau, N.Ц., 6.ІІІ.1920
До Івана Волошина
83.17/30.VIII.1922
84.17/30.VIII.1922
85.Reichenau, N.Ц., 7.ІІ.1924
86.19.VII.1925
87.30.VIII.1925
88.Reichenau, N.Ц., 15.ІХ.1925
89.Reichenau, N.Ц., 10.ХІІ.1925
90.Reichenau, N.Ц., 15.ІІІ.1926
91.Reichenau, N.Ц., 7.IV.1926
До Михайла Волошина
92.29.IV.1924
До Редакції тижневика “Воля”
93.1919
До пані Вольтнер
94.[1928]
94a.12.ІХ.1928
До Миколи Вороного
95.Краків, 30.12/12.01.1912
До Редакції “Вперед”
96.Reichenau, N.Ц., 1921
До Вільгельма Габсбурґа
97.1918
98.14.ІІ.1920
99.26.ІІ.1920
100.1920
101.[30.VI.1920]
102.4.XI.1920
103.[12.III.1921]
104.2 Квітня 1921 р.
105.[без дати]
106.22.VII.1923
107.[6.VI.]1924
До Володимира Ганьківського
108.11.Х.1925
До Франца Гартнера
109.[1927]
До Дмитра Геродота
110.Reichenau, N.Ц., 16.ІV.1926
111.Reichenau, N.Ц., 30.VII.1926
До Гетьманської управи
112.Бадеґ, 20.V.1930
До Клубу Гетьманців у Берліні
113.Бадеґ, 8.XI.1928
114.Бадеґ, 14.V.1930
До Групи Гетьманців у Празі
115.Бадеґ, 12.ІІ.1930
До Максима Гехтера
116.[16.IX.1922]
[Відповіді В. Липинського на запитання М. Гехтера]
116a.Reichenau, N.Ц., 16.IX.1922
До Івана Гладиловича
117.3.V.1928
[Зауваження В. Липинського до статті для “Поступу”]
117a.[без дати]
118.Badegg, 28.ІІ.1929
119.17.ІІІ.1929
До Філарета Гладиловича
120.Краків, 10.V./17.IV.[?]1908
121.Бадеґ, 1.ІІІ.1930
До Володимира Гнатюка
122.Краків, 5/8.ХІІ.1912.
123.Відень, 1.Х.1918
124.Reichenau, N.Ц., 23.VI.1922
125.Reichenau, N.Ц., 4.І.1925
До Альфреда Говиковича
126.1926
До Софії Голубінки
127.12.IV.1930
До Івана Горбачевського
128.1929
До о. Мирона Горникевича
129.1923
130.10.ІІ.1925
131.Reichenau, N.Ц., 2.IV.1926
132.Бадеґ, 4.ІІ.1931
До о. Теофіля Горникевича
133.Бадеґ, 1.ІІІ.1930
134.Бадеґ, 2.ІІ.1931
До Миколи Грабини
135.Бадеґ, 27.ХІ.1930
До Степана Гриневецького
136.Neu-Finkenkrug bei Berlin, 16.VI.1927
137.Бадеґ, 12.ІІ.1930
138.Бадеґ, 2.VI.1930
139.Бадеґ, 20.ІХ.1930
До Б. Гринюка
140.Reichenau, N.Ц., 11.ХІІ.1924
До Бориса Грінченка
141.Краків, 8.VII.1907
142.с[ело] Затурцї, 30 Серпня 1907 р.
143.село Затурцї, 5.Х.1907
144.Закопане, 9/22 Марта 1908 р.
145.Закопане, 20.ІІІ.1908
146.с. Затурці, 9.ІХ.1908
147.с. Затурці, 2.Х.1908
148.с. Затурці, 8.Х.1908
До Михайла Грушевського
149.Закопане, 11/24 Марця 1908 р.
150.с. Затурці, 26/V.1908
151.с. Затурці, 17/30.VI.1908
152.с. Затурці, 18.VII.1908
153.13.VIII.1908
154.Краків, 14/27.V.1910
155.Краків, 21.VII.1910
156.с. Затурці, 8/21.VIII.1910
157.Краків, 17.IX.1910
158.Краків, 7.XI.1910
159.Краків, 16.XI.1910
160.[Краків, 16.ХІ.–9.ХІІ.]1910
161.Краків, 22/9.XII.1910
162.с. Затурці, 29.XII.1910
163.Краків, 10/23.II.1911
164.Краків, 8/21.III.1911
165.Краків, 1/14.IV.1911
166.Краків, 26.IV./9.V.1911
167.Краків, 4/17.V.1911
168.Краків, 6.VI.1911
169.Краків, 12/25.VI.[1]911
170.Краків, 10.VII.1911
171.Краків, 22.VII./4.VIII.1911
172.12.XI.1911
173.[с. Затурці, 12.ХІ.–26.ХІ.]1911
174.с. Затурці, 26.XI.1911
175.Краків, 10/23.XII.1911
176.Краків, 8/21.I.1912
177.Краків, 6/19.III.1912
178.Краків, 11/24.III.[1]912
До Михайла Грушевського
179.
Краків, 12/25.III.[1]912
180.Краків – Київ, 20.III./2.IV.1912
181.Краків, 20.III./2.IV.1912
182.Краків, 23.III./5.IV.1912
183.Краків – Київ, 26.III./8.IV.1912
184.Краків, 26.III./8.IV.1912
185.Краків, 8/21.IV.1912
186.Краків, 18.IV./1.V.1912
187.Краків, 28.IV./11.V.1912
188.Краків, 5/18.V.1912
189.Краків, 1/14.VI.1912
190.Краків, 8/21.VII.1912
191.Краків, 12/25.VII.1912
192.с. Затурці, 29.VIII.1912
193.с. Затурці, 14.X.1912
194.20.XI./3.XII.1912
195.Краків, 1/14.XII.1912
196.Краків, 21.XII./3.I.1912[–1913]
197.Краків, 13/26.I.1913
198.Краків, 23.I./5.II.1913
199.Краків, 4/17.II.1913
200.Краків, 6/19.IV.1913
201.Краків, 12/25.IV.1913
202.с. Затурці, 4/17.V.1913
203.с. Затурці, 14/27.VII.1913
204.хутір Русалівські Чагари, 28.IX.1913
До Дмитра Ґреґолинського
205.Reichenau, Nied[er] Цster[reich], 26.V.1923
206.16.XII.1924
207.Reichenau, N.Ц., 24.II.1925
208.Reichenau, N.Ц., 11.IX.1925
209.Reichenau, N.Ц., 8.II.1926
210.Reichenau, N.Ц., 13.II.1926
211.Reichenau, N.Ц., 30.IV.1926
212.Reichenau, N.Ц., 25.VIII.1926
213.Reichenau, N.Ц., 4.X.1926
До Вільгельма Ґренера
214.Reichenau, N.Ц., [24.VII.1926]
214a.Reichenau, N.Ц., Den 24. Juli 1926
215.1926
216.Den 19. November 1926
217.Neu Finkenkrug, 19.I.1927
До Здзіслава Ґрохольського
218.22.V.1922
219.Reichenau, N.Ц., 20. Lipca 1922
До Редакції щоденної газети “Діло”
220.Reichenau, N.Ц., 8.XII.1924
221.Neumarkt in Steiermark, 14.XII.1927
222.Бадеґ, 12.III.1929
223.Бадеґ, 9.VII.1929
224.Бадеґ, 12.VII.1929
225.Бадеґ, 10.I.1930
226.Бадеґ в Австрії, 20.IX.1930
227.Бадеґ, 23.X.1930
228.Бадеґ, 23.X.1930
До Адольфа Дзєвановського
229.1924
До Станіслава Дністрянського
230.3.VII.1921
До Василя Доманицького
231.Краків, 19.IV.1908
232.Краків – Закопане, [28.IV.1908]
233.Краків – Закопане, [28.IV.1908]
234.[Краків – Закопане, 29.IV.1908]
235.[Краків – Закопане, 29.IV.–5.V.1908]
236.Краків – Закопане, [29.IV.–5.V.1908]
237.[Краків – Закопане, 29.IV.–5.V.1908]
238.[Затурці – Закопане, 29.IV.–5.V.1908]
239.[Краків – Закопане, 29.IV.–5.V.1908]
240.Краків – Закопане, [29.IV.–5.V.1908]
241.[29.IV.–5.V.1908]
242.Краків – Закопане, [5.V.1908]
243.Краків – Закопане, [5–10.V.1908]
244.Краків – Закопане, 11.V.[1908]
245.[12.V.1908]
246.Краків – Закопане, 16.V.[1908]
247.[після 16.V.1908]
248.[Краків –] Закопане, [16–19.V.1908]
249.Краків – Закопане, 19.V.[1908]
250.Затурці – Закопане, 2/15.VI.1908
251.[Краків –] Закопане, [до 15.VI.1908]
252.Затурці – Закопане, [15.VI.1908]
253.Затурці – Криворівня, [15.VII.1908]
254.[Затурці – Криворівня, 15–20.VII.1908]
255.[Затурці –] Луцьк – Криворівня, [24.VII.1908]
До Василя Доманицького
256.
Затурці – Криворівня, [21.VIII.1908]
257.[Затурці – Криворівня, 21–28.VIII.1908]
258.Затурці – Криворівня, 28.VIII./10.IX.1908
259.[Затурці – Криворівня, 29.VIII.1908]
260.[Затурці – Львів,] 21.IX.1908
261.[Затурці – Закопане,] 27.ІХ.1908
262.Затурці – Закопане, [6.X.1908]
263.Затурці – Закопане, [12.X.1908]
264.Краків – Закопане, [1.XI.1908]
265.Краків – Закопане, [11.XI.1908]
266.Краків – Закопане, [12.XI.1908]
267.Краків – Закопане, [13.XI.1908]
268.[14.XI.1908]
269.27.XI.[1908]
270.Краків – Закопане, 27.XI.[1908]
271.Краків – Закопане, 2.XII.[1908]
272.Краків – Закопане, 11.XII.[1908]
273.Краків – Закопане, [13.XII.1908]
274.Краків – Закопане, [16.XII.1908]
275.Краків – Закопане, 20.XII.[1908]
276.Краків – Закопане, [20.XII.1908]
277.Краків – Закопане, [21.XII.1908]
278.13/31.XII.1908
279.Краків – Закопане, [кінець грудня 1908 р.]
280.Краків – Закопане, [1.I.1909]
281.Краків – Закопане, [6.I.1909]
282.Краків – Закопане, [15.I.1909]
283.Краків – Закопане, [15–22.І.1909]
284.Краків – Закопане, [22.I.1909]
285.Краків – Закопане, 23.I.1909
286.Краків – Закопане, [24.I.1909]
287.Краків – Закопане, 25.I.1909
288.Краків – Закопане, 26.I.1909
289.Краків – Закопане, [26–27.І.1909]
290.Краків – Закопане, [26.І.–2.ІІ.1909]
291.Краків – Закопане, 2.II.[1909]
292.Краків – Закопане, 10.II.[1909]
293.Краків – Закопане, [10.ІІ.–26.ІІІ.1909]
294.Львів – Закопане, 26.III.[1909]
295.Краків – Закопане, 1.IV.[1909]
296.2.IV.[1909]
297.Краків – Закопане, 3.IV.[1909]
До Василя Доманицького
298.
Краків – Закопане, [3–6.IV.1909]
299.Краків – Закопане, 7.IV.[1909]
300.Краків – Закопане, 31.III./8.IV.1909
301.Краків – Закопане, [9.IV.1909]
302.Краків – Закопане, 9.IV.[1909]
303.Краків – Закопане, [9–27.IV.1909]
304.Краків – Закопане, [27.IV.1909]
305.Краків – Закопане, [27–30.IV.1909]
306.Київ – Закопане, 30.IV.[1909]
307.Краків – Закопане, 23.V.[1909]
308.Краків – Закопане, 25.V.[1909]
309.Затурці – Закопане, 1/14.VIII.1909
310.Луцьк – Закопане, [30.IX.1909]
311.Краків – Закопане, 13/26.[X.1909]
312.Краків – Закопане, [середина жовтня – початок листопада 1909 р.]
313.Краків – Закопане, 8.XI.[1909]
314.Краків – Закопане, [8–11.XI.1909]
315.Краків – Закопане, 8–11.XI.1909
316.Краків – Закопане, 11/24.XI.1909
317.Краків – Закопане, 13.I.1910
318.Краків – Закопане, [13.II.1910]
319.Київ – Закопане, [17.II.1910]
До Дмитра Донцова
320.12.XI.1919
321.Reichenau, N.Ц., 14.I.1920
322.Reichenau, N.Ц., 25.VI.1920
323.Reichenau, N.Ц., 9.IX.1920
324.Reichenau, N.Ц., 1.X.1920
325.Reichenau, N.Ц., 29.X.1920
326.[1921]
До Дмитра Дорошенка
327.Відень, 8 Липня 1918 р.
328.Відень, 8.VII.1918
329.Відень, 10 Липня 1918 р.
330.Відень, [13.VII.1918]
331.Відень, 14.VII.1918
332.Відень, 14.VII.1918
333.Відень, 16.VII.1918
334.Відень, 28.VII.1918
335.Відень, 30.VII.1918
336.3.VIII.[19]18
337.Відень, [після 7.VIII.1918]
До Дмитра Дорошенка
338.
Відень, 10.VIII.1918
339.[Відень,] [14] Серпня 1918 р.
340.Відень, 6 Вересня 1918 р.
341.Відень, 10.IX.1918
342.Відень, 17.IX.1918
343.Відень, 19.IX.1918
344.Відень, 24.IX.1918
345.Відень, 13.X.1918
346.[IX.1918]
347.[X.–XI.]1918
348.Відень, 5.XI.1918
349.Відень, 2.I.1919
350.Reichenau, N.Ц., 20.X.1920
351.25.X.1920
352.15.XII.1921
353.Reichenau, N.Ц., 30.X.1923
354.16.X.1924
355.[ХІІ.]1924
356.Reichenau, N.Ц., 8.X.1925
357.Reichenau, N.Ц., 10.III.1926
358.3.IV.1926
359.Reichenau, N.Ц., 6.V.1926
360.Reichenau, N.Ц., 12.VII.1926
361.Reichenau, N.Ц., 17.VII.1926
362.Reichenau, N.Ц., 24.VII.1926
363.Reichenau, N.Ц., 10.VIII.1926
364.Reichenau, N.Ц., 25.VIII.1926
365.Neumarkt in St[eiermark], 17.V.1928
366.Бадеґ, 10.VI.1929
367.Бадеґ, 10.VI.1929
368.Бадеґ, 19.VII.1929
369.Бадеґ, 29.VIII.1929
370.Бадеґ, 8.I.1930
371.Бадеґ, 10.II.1930
372.Бадеґ, 22.II.1930
373.Бадеґ, 5 Червня 1930 р.
374.Бадеґ, 4.VII.1930
375.Бадеґ, 4.VIII.1930
376.Бадеґ, 15.IX.1930
377.Бадеґ, 4.XII.1930
До кооперативу “Дружина”
378.Бадеґ, 23.X.1930
До барона Енґеля
379.7.ІІ.1928
379a.7.ІІ.1928
380.6.V.1928
380a.6.V.1928
381.Бадеґ, 3.X.1928
381a.Badegg, 3.X.1928
382.27.III.1929
382a.27.III.1929
До Михайла Єреміїва
383.Reichenau, N.Ц., 31.V.1926
До Сергія Єфремова
384.Краків, 22.X./4.XI.1909
385.17/30.IV.1910
386.Краків, 21/8.IV.1910
387.Краків, 18/5.V.1910
388.Краків, 24.V./6.VI.1910
389.с. Затурці, 2.IX.1910
390.с. Затурці, 31.XII.1910
391.Краків, 4/17.IV.1911
392.15/28.IV.1911
393.Краків, 22.VII./4.VIII.1911
394.с. Затурці, 29.XI.1911
395.Краків, 9/22.I.1912
396.Краків, 7/20.II.[1912]
397.Краків, 22.III./4.IV.1912
398.Краків, 17/30.IV.1912
399.с. Затурці, 30.VII.1912
400.с. Затурці, 30.VIII.1912
401.с. Затурці, 14.X.1912
402.[XI.1912]
403.14/27.XII.1912
404.Краків, 16/29.XII.1912
405.Краків, 16/29.I.1913
406.Краків, 27.III./9.IV.1913
407.с. Затурці, 4.V.1913
408.хутір Русалівські Чагари, 14.XI.1913
409.24.VII.1914
410.Грабово Ломжинськ[ої] губ[ернії], 8.VIII.1914
До Ореста Жеребка
411.Reichenau, N.Ц., 16.VIII.1923
412.11.X.1923
413.Відень, 12.X.1923
До Ореста Жеребка
414.
12.XI.1923
415.29.XI.1923
415a.[1923]
416.Reichenau, N.Ц., 4.II.1924
417.Reichenau, N.Ц., 17.IV.1924
418.[IV.]1924
419.Reichenau, N.Ц., 12.XII.1924
420.29.XII.1924
421.Reichenau, N.Ц., 20.II.1925
422.Reichenau, N.Ц., 27.III.1925
423.Reichenau, N.Ц., 3.IV.1925
424.Reichenau, N.Ц., 15.IX.1925
425.Reichenau, [N.Ц.,] 13.XI.1925
426.8.III.1926
427.Reichenau, N.Ц., 20.III.1926
428.Reichenau, N.Ц., 6.IV.1926
429.Reichenau, N.Ц., 29.V.1926
430.Reichenau, N.Ц., 3.VII.1926
431.Reichenau, N.Ц., 14.VII.1926
432.Reichenau, N.Ц., 27.VII.1926
433.Neu-Finkenkrug b/Berlin, 14.XI.1926
434.29.II.1928
435.Neumarkt in Steiermark, 8.VI.1928
436.14.XII.1928
437.Бадеґ, 17.V.1929
438.Бадеґ, 27.XII.1929
439.Бадеґ, 16.XII.1930
До Андрія Жука
440.Краків, 27.IV.[1]910
441.
[Краків – Львів, ІІ.1911]
442.
[Краків – Львів, 22.–27.ІІІ.1911]
443.
[Краків – Львів] 29.ІІІ.1911
444.
[Краків – Львів, IV.1911]
445.
[V.1911]
446.
[Краків – Львів, кінець липня 1911 р.]
447.
[4.VIII.1911]
448.
[Краків – Львів, 30.ХІІ.1911]
449.
[Краків – Львів, кінець червня 1912 р.]
450.
[Краків – Львів, VII.1912]
451.
[початок грудня 1911 р.]
452.
4/17.XII.1912
453.Краків – Львів, 4.I.1913
До Андрія Жука
454.
Краків, 1/14.IV.1913
455.
Краків, 24.IV.1913
456.Ковель, 30.IV.1913
457.[Русалівські Чагари – Львів, початок червня 1913 р.]
458.[Краків – Львів, XII.1913]
459.[Краків – Львів, I.1914]
460.[Русалівські Чагари – Львів, початок лютого 1914 р.]
461.Reichenau, N.Ц., 13.XII.1919
462.16.XII.1919
463.Reichenau, N.Ц., 20.XII.1919
464.Reichenau, N.Ц., 5.I.1920
465.14.I.1920
466.Reichenau, N.Ц., 31.I.1920
467.Reichenau, N.Ц., 13.II.1920
468.Reichenau, N.Ц., 16.II.1920
469.2.III.1920
470.Reichenau, N.Ц., 31.III.1920
471.Reichenau, N.Ц., 9.IV.1920
472.Reichenau, N.Ц., 6.VII.1920
473.Reichenau, N.Ц., 14.VII.1920
474.17.IX.1920
475.18.X.1920
476.Reichenau, N.Ц., 4.XI.1920
477.Райхенав, 9.III.1921
478.4.VI.1921
479.4.VI.1921
480.
Райхенав, 25.VI.1921
481.Reichenau, N.Ц., 2.VIII.1921
482.Reichenau, N.Ц., 18.VIII.1921
483.Reichenau, N.Ц., 30.XI.1921
484.Reichenau, N.Ц., 18/31.XII.1921
485.Reichenau, N.Ц., 9.I.1922
486.Reichenau, N.Ц., 19.I.1922
487.Reichenau, N.Ц., 6.II.1922
488.Reichenau, N.Ц., 13.II.1922
489.Reichenau, N.Ц., 14.II.1922
490.[Reichenau, N.Ц.,] 24.II.1922
491.18.III.1922
492.14.IV.1922
493.Reichenau, N.Ц., 20.IV.1922
494.Reichenau, N.Ц., 25.ІV.1922
495.31.V.1922
До Андрія Жука
496.
Reichenau, N.Ц., 21.VI.1922
497.Reichenau, N.Ц., 8.VII.1922
498.Reichenau, N.Ц., 15.VII.1922
499.Reichenau, N.Ц., 14.IX.1922
500.Reichenau, N.Ц., 29.IX.1922
501.Reichenau, N.Ц., 6.X.1922
502.25.X.1922
503.11/24.ХІІ.1922
504.Reichenau, N.Ц., 3.I.1923
505.Reichenau, N.Ц., 12.I.1923
506.Reichenau, N.Ц., 16.I.1923
507.Reichenau, N.Ц., 17.I.1923
508.19.I.1923
509.29.I.1923
510.17.II.1923
511.18.II.1923
512.4.III.1923
513.Reichenau, N.Ц., 7.V.1923
514.Reichenau, N.Ц., 15.V.1923
515.Reichenau, N.Ц., 18.VI.1923
516.Reichenau, N.Ц., 24.VI.1923
517.5.VII.1923
518.10.VII.1923
519.14.VII.1923
520.2.VIII.1923
521.Reichenau, N.Ц., 18.VIII.1923
522.Reichenau, N.Ц., 2.IX.1923
523.Reichenau, N.Ц., 11.X.1923
524.Reichenau, N.Ц., 29.XII.1923
525.11.I.1924
526.Reichenau, N.Ц., 13.I.1924
527.16.I.1924
528.8.III.1924
529.Reichenau, N.Ц., 14.III.1924
530.Reichenau, N.Ц., 25.IV.1924
531.Reichenau, N.Ц., 10.V.1924
532.15.VII.1924
533.Reichenau, N.Ц., 19.XII.1924
534.30.XII.1924
535.8.I.1925
536.Reichenau, N.Ц., 4.I.1926
537.20.I.1926
До Андрія Жука
538.
Reichenau, N.Ц., 26.II.1926
539.Reichenau, N.Ц., 30.III.1926
540.Reichenau, N.Ц., 30.IV.1926
541.Reichenau, N.Ц., 6.V.1926
542.Reichenau, N.Ц., 8.V.1926
543.Reichenau, N.Ц., 14.V.1926
544.7.IX.1926
545.13.IX.1926
546.Reichenau, N.Ц., 8.X.1926
547.2.XI.1926
548.Neu-Finkenkrug b/Berlin, 4.I.1927
549.Neu-Finkenkrug b/Berlin, 21.IV.1927
550.Neumarkt in Steiermark, 12.I.1928
551.Neumarkt in Steiermark, 11.IV.1928
552.Neumarkt in Steiermark, 8.V.1928
553.Neumarkt in Steiermark, 24.V.1928
554.Neumarkt in Steiermark, 4.VI.1928
555.Neumarkt in Steiermark, 30.VI.1928
556.Бадеґ, 18.VII.1929
557.Бадеґ, 14.I.1930
558.Badegg, 19.IV.1930
559.Бадеґ, 21.VII.1930
Додатки до листів
I.Заява о. Теофіля Горникевича у Відні (Відень, 5. жовтня 1962 р.)
II.Відозва в справі видання журналу “Zycie Ukrainskie” (Kijуw)
III.Лист Михайла Ципріяновича до Володимира Кисілевського
(Бадеґ, 10.VI.1929)
IV.Лист Андрія Жука до Симона Петлюри (Відень, 1. лютого 1920 р.)
V.Заключна частина листа Андрія Жука до Вячеслава Липинського
з інформацією про Дмитра Донцова (3. травня 1926 р.)
Коментарі 
Список скорочень 
Список неповних імен та збірних понять 
Словник рідковживаних, іншомовних та незрозумілих слів і виразів 
Іменний покажчик 
Географічний покажчик 


АРХЕОГРАФІЧНИЙ ВСТУП

Христина ПЕЛЕНСЬКА

Запропонований читачам перший том повного багатотомного зібрання епістолярної спадщини Вячеслава Липинського початково був підготовлений до друку Східноєвропейським дослідним інститутом ім. В. К. Липинського (СЄДІ) у Філадельфії (США) за редакцією д-ра Романа Залуцького і містив лише те листування В. Липинського, яке зберігається у західних архівах. Зміни, що відбулися в Україні і завершилися проголошенням 24 серпня 1991 року незалежності української держави, відкрили її архівні фонди для дослідників, уможлививши прагнення редакторів з діаспори включити до першого тому також листування В. Липинського з архівосховищ України.

У співпрацю з науковими установами Національної Академії наук (НАН) України, зокрема Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського та Інститутом східноєвропейських досліджень (ІСЄД) включився й СЄДІ. Її результатом, серед інших, є: перше науково-критичне видання історичної праці В. Липинського “Україна на переломі”, здійснене наприкінці 1991 року і присвячене шістдесятим роковинам від дня смерті В. Липинського; проведення спільними зусиллями міжнародної наукової конференції до 110-ої річниці від дня народження Вячеслава Липинського, яка відбулася у Києві, Луцьку та Кременці у червні 1992 року та видання у 1994 році матеріалів даної конференції у збірнику “Вячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна”; видання “Спогадів” Гетьмана Павла Скоропадського (Київ–Філадельфія, 1995); репринтне перевиданя політологічної праці В. Липинського “Листи до братів-хліборобів” (Київ–Філадельфія, 1995). Крім того, заходами СЄДІ та ІСЄД НАН України проведено наприкінці 1998 року першу, як в Україні, так і в українській діаспорі, міжнародну наукову конференцію на досі недосліджену в українській історіографії тему “Українська державницька школа”.

Співпраця СЄДІ з Центральним державним історичним архівом України у м. Києві (ЦДІАК), Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) НАН України, Центральним державним архівом вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України, Відділом рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка (ІЛШ) НАН України, Центральним державним історичним архівом України у м. Львові (ЦДІАЛ) та Львівською науковою бібліотекою (ЛНБ) ім. В. Стефаника дали можливість включити до пропонованого першого тому досі нам невідомі листи
В. Липинського з рукописних зібрань цих установ, що значно розширило первісний обсяг тому.

Отже, в остаточній редакції перший том “Листування” В. Липинського містить 559 поштових відправлень (тобто листів, листівок і декілька телеграм) до його кореспондентів, а також 9 листів-додатків авторства
В. Липинського, які доповнюють основну кореспонденцію. Це, наприклад, Листи 94а, 214а, 379а, 380а, 381а, 382а, які є німецькими перекладами відповідних листів (94, 214, 379, 380, 381, 382); Лист 116а — відповіді В. Липинського на запитальник М. Гехтера для газети “Свобода” 1922 року, про що йдеться у Листі 116; Лист 117а — зауваження В. Липинського до власної статті для газети “Поступ”, про що йдеться у Листі 117; Лист 415а — друга незакінчена, мабуть, остаточна редакція деяких частин Листа 415. Крім того, в “Додатках до листів” наприкінці тому вміщено 4 листи та заяву авторства різних кореспондентів, які стосуються відповідних листів у томі. Так, наприклад, Додаток І — це заява о. Теофіля Горникевича з Відня, пов’язана з Листом 134; Додаток ІІ — відозва в справі видання журналу “Zycie Ukrainskie”, про що йдеться у Листі 198; Додаток ІІІ — Лист Михайла Савур-Ципріяновича до Володимира Кисілевського, про який є згадка у Листі 437; Додаток IV — Лист Андрія Жука до Симона Петлюри, про який іде мова у Листі 470; Додаток V — заключна частина Листа А. Жука до В. Липинського з інформацією про Дмитра Донцова, яка стосується Листа 541.

Том охоплює 70 кореспондентів В. Липинського, згрупованих у абетковому порядку, починаючи з літери “А” (Абрамович) і завершуючи літерою “Ж” (Жук). Листи до окремих кореспондентів подаються в хронологічній послідовності, відповідно до дати їх написання. Листування охоплює 23-річний період: найраніший лист — до Бориса Грінченка (від 8.VІIІ.1907), найпізніший — до о. Мирона Горникевича (від 4.ІІ.1931).

Листи, що публікуються у першому томі, зберігаються у десяти архівосховищах, про що вказується в легенді до кожного листа. А саме:

1) з Архіву В. Липинського (204 листи до різних кореспондентів, а також 9 листів-додатків в основному тексті та 4 у “Додатках”);

2) з National Archives of Canada (NAC) (113 листів до Андрія Жука);

3) з Відділу рукописів ІЛШ НАН України (89 листів до Василя Доманицького);

4) з ЦДІАК (56 листів до Михайла Грушевського і один у “Додатках”);

5) з НБУВ НАН України (1 лист до Миколи Вороного, 8 листів до Бориса Грінченка, 27 листів до Сергія Єфремова);

6) з ЦДАВО України (20 ранніх листів до Дмитра Дорошенка);

7) з Архіву СЄДІ (7 листів до Володимира Босого і 7 ранніх листів до Андрія Жука);

8) з ЛНБ ім. В. Стефаника (10 листів до Олександра Барвінського і
4 листи до Володимира Гнатюка);

9) з ЦДІАЛ (1 лист до Філарета Гладиловича і 6 листів до Дмитра Ґреґолинського);

10) з Biblioteki Narodowej (BN) w Warszawie (6 листів до Дмитра
Донцова).

Опубліковані тут листи зберігаються у вищезгаданих архівосховищах у різних формах, тобто автографах, копіях (фотокопіях, машинописних копіях, рукописних копіях) та чернетках, що зазначено в легенді до кожного листа. Найбільша кількість листів — автографи (351), які походять з NAC (до А. Жука), з Відділу рукописів ІЛШ НАН України
(до В. Доманицького); з ЦДІАК (до М. Грушевського); з НБУВ НАН України (до М. Вороного, Б. Грінченка та С. Єфремова); з ЦДАВО України (до Д. Дорошенка); з ЛНБ ім. В. Стефаника (до О. Барвінського та
В. Гнатюка); з ЦДІАЛ (до Ф. Гладиловича та Д. Ґреґолинського); з ВN
w Warszawie (до Д. Донцова); з Архіву В. Липинського і Архіву СЄДІ (всього 12 листів-автографів до різних адресатів). Далі, щодо кількості, йдуть листи-копії — 141 (це число включає 8 листів-додатків, позначених літерою “а”, наприклад, 94а, 116а, 117а і т. д.) з Архіву В. Липинського і Архіву СЄДІ. Врешті, щодо кількості нараховують листи-чернетки — 76 (це число включає 1 лист-додаток у тексті — 415а), що зберігаються у Архіві В. Липинського.

Вказане листування було археографічно опрацьоване за правилами, виробленими українською археографією. Зокрема, ідентифікація та пояснення певних термінів, назв та прізвищ осіб у листах В. Липинського подані у коментарях, розміщених у кінці тому за порядком їх першого згадування. Прізвища загальновідомих осіб, назви установ тощо коментуються у найкоротшій формі, натомість маловідомі або майже невідомі прокоментовані по можливості ширше, зокрема ті, що стосуються
В. Липинського. Прізвища осіб, назви установ тощо, які згадуються у передмовах і біографічних довідках про окремих адресатів, не включені до коментарів; натомість, вони включені до іменного і географічного покажчиків. Іншомовні (польськомовні та німецькомовні) листи друкуються в оригіналі. Зберігається авторська розбивка тексту на абзаци та шрифтова розрядка у певних словах, а то й цілих реченнях у тексті. Авторські підкреслення подаються курсивом. Скорочення розкриваються в редакційних квадратних дужках. Скорочені слова, що увійшли до списку скорочень, розкриваються у квадратних дужках за першим випадком вживання. Так само позначено дати, встановлені редакторами тому. Усі виправлення та зміни в текстах листів зазначені у посторінкових примітках, позначених літерами a, b, c, d і т. д. Останній принцип, однак, застосований лише до листів-автографів і не поширюється на листи-копії та чернетки, які рясніють авторськими поправками, змінами тощо, часто спричиняючи труднощі у їх прочитанні. У випадках, коли почерк В. Липинського прочитати було важко, зокрема з чернеток, писаних ним перед смертю, нерозбірливі слова, а також пропуски позначені трикрапкою у трикутних дужках. Чимало використаних у томі листів-автографів з різних архівів збереглися також у чернетках в Архіві В. Липинського, що зазначається в посторінкових примітках до легенди таких листів. Чернетки іноді відрізняються істотними відхиленнями від остаточного варіанта.

При передачі текстів листів максимально збережені лексичні та правописні особливості оригіналу. У правописі В. Липинського варто відзначити такі риси: він майже не вживав апострофа, користуючись розділовим м’яким знаком; використовував “ї” для позначення м’якості попереднього приголосного у кінці слова — житї, статї тощо (найбільш широко це представлено на ранньому етапі, наприклад, у листах до Б. Грінченка); частку “б” писав іноді разом, але переважно через дефіс; трапляється вживання “и” замість “і” (инший), “щ” замість “ш” (найщиріщий), “ч” замість “ш” (швидче) і т. п.; з великої літери написано назви місяців, національності, певні правові та ідеологічні поняття тощо. З часом, у 20-х роках, В. Липинський обґрунтував свій своєрідний правопис, з приводу чого в “Листах до братів-хліборобів” (стор. XLVIIІ) писав: “Отже, бажаючи хоч трохи зарадити лихові, вживаю правопису, який подвоює в закінченях шелестівки лише там, де наголос на останнім або передостаннім складі (шукання, питання, натомість: закінченя, скороченя). Прошу при читанню моєї
праці це прийняти на увагу, инакше її ритм останеться для Вас не зрозумілим”.

Ці особливості правопису В. Липинського, однак, стосуються не всіх його листів. Так, винятком є пізні листи, коли стан здоров’я В. Липинського погіршився, і його листи-чернетки передруковував на машинці або друкував під диктування М. П. Савур-Ципріянович. Можна припускати, що, друкуючи, Ципріянович дотримувався власних правописних навичок. Також певних правок могли зазнати деякі ранні (до 1919 року) листи до А. Жука, передруковані з автографів на машинці В. Дорошенком. Втім, вони, найімовірніше, пропали: їх немає в архіві А. Жука (копії В. Дорошенка збереглися в Архіві СЄДІ).

Враховуючи той факт, що у своєму правописі В. Липинський не дотримувався послідовності, а також те, що перший том “Листування” підготовлявся (вичитувався) різними редакторами протягом тривалого часу, у текстах листів існують розбіжності у написанні літер “г” і “ґ” (наприклад, інтелігенція і інтеліґенція), “и” та “і” (можливости і можливості), “а” та “я” (план і плян), “е” та “є” (проект і проєкт), “н” і “нн” (закінченя і закінчення) і т. п.

Іншомовні імена й прізвища транслітеруються по-українському, а в дужках подається їх оригінальне написання. Наприклад, Форґач Йоган (Forgach Johann), Зиґмунт ІІІ (Zygmunt III). У польських і російських прізвищах зберігається традиційне українізоване закінчення “ич” і “ський”. Наприклад: Яндолович Марек (Jandolowicz Marek), Залєський Вацлав (Zaleski Waclaw), Ґавронський Францішек (Gawronski Franciszek), Ліпінський Ян (Lipinski Jan) і т. д.

В іменному покажчику сторінка, на якій знаходиться біографічна довідка про того чи іншого кореспондента В. Липинського, позначена зірочкою.

Листи-чернетки, рукописні та машинописні копії і автографи, які зберігаються в Архіві В. Липинського, Архіві СЄДІ та NAC, відчитав і опрацював для тому уже покійний Роман Залуцький за допомогою колишнього президента СЄДІ, також уже покійного Євгена Зиблікевича. Ці листи, із західних архівосховищ, походять переважно з післяреволюційного емігрантського періоду. Вони детально проаналізовані Р. Залуцьким у вичерпній передмові “Листування Вячеслава Липинського у західних архівах (Біографічний нарис)”.

Листи-автографи з ЦДІАК, НБУВ НАН України та з Відділу рукописів ІЛШ НАН України походять, головним чином, з дореволюційних часів. Їх скопіював та опрацював для тому кандидат історичних наук Ігор Гирич, охарактеризувавши їх у передмові “Вячеслав Липинський у світлі його листування з дореволюційних часів”.

Листи-автографи до Д. Дорошенка з ЦДАВО України виявив Ігор Гирич, а листи-автографи до О. Барвінського і В. Гнатюка з ЛНБ
ім. В. Стефаника, до Ф. Гладиловича і Д. Ґреґолинського з ЦДІАЛ та до Д. Донцова з BN w Warszawie виявила завідуюча відділом ЦДІАЛ Галина Сварник. Для тому упорядкував їх Ігор Гирич.

Коментарі виготовлялися почергово в різні часи Романом Залуцьким, Ігорем Гиричем, Олегом Проценком та Тетяною Осташко. Т. Осташко та О. Проценко також здійснили підготовку іменного і географічного покажчиків.

Тексти деяких вміщених тут листів друкувалися попередньо у журналах, газетах і наукових виданнях. Зокрема вибрані листи до Дмитра Дорошенка (Листи 327–335, 340–345, 348, 349) публікувалися у виданні “Вячеслав Липинський. З епістолярної спадщини: Листи до Д. Дорошенка,
І. Кревецького, Р. Метика, О. Назарука, С. Шелухіна” (Упорядники, автори вступної статті і коментарів Т. Осташко і Ю. Терещенко. — Київ, 1996. — С. 73–95). Листи Вячеслава Липинського до Михайла Грушевського були опубліковані у другому томі “Листування Михайла Грушевського” (Ред. Л. Винар. — Київ–Нью-Йорк, 2001. — С. 276–327).

Пропонований перший том (літери А–Ж) “Листування” В. Липинського, безумовно, не вичерпує усієї його кореспонденції. Листи, які вдасться віднайти вже після виходу цього тому друком, будуть вміщені в останньому томі повного зібрання епістолярної спадщини В. Липинського.

• • •

Напружені роздуми над побудовою української незалежної держави, пошуки найбільш відповідної моделі для її політичної системи, організація українського політичного життя в еміграції, турботи, пов’язані з пошуками засобів для здійснення суспільно-політичної та науково-видавничої діяльності та, врешті, постійна боротьба з прогресуючою легеневою недугою — це низка найголовніших проблем, порушених у листуванні В. Липинського — поляка за походженням, українця за національною свідомістю, засновника державницького напрямку в українській історіографії і політології та провідного теоретика українського консерватизму. Оскільки листи В. Липинського насичені державницькою проблематикою та пронизані питанням її політичної незалежності, вони нерідко були політичними трактатами, в яких автор, творячи нову ідеологію, з’ясовував і уточнював свої найінтимніші погляди на вищеназвані проблеми українського життя.

Листування політиків, учених та інших визначних діячів завжди було і залишається важливим історичним джерелом. Однак призначення приватного листування аж до середини ХХ століття мало свої особливості, виходячи поза межі сучасного розуміння листування як такого. З найдавніших часів листи використовувалися як для персонального зв’язку, так і для більш ґрунтовного і цілісного викладу думок та ідей їхніх авторів, з метою утвердження власного місця в історії. Це часто перетворювало листування у політичні та наукові трактати. А під таким кутом зору дослідження епістолярної спадщини дає можливість детального вивчення не лише біографій тих чи інших людей, а й їхніх суспільно-політичних та наукових поглядів.

Епістолярна спадщина В. Липинського підтверджує цю тезу. Найбільше її значення і сутність розкриваються у декількох порівняннях. По-перше, в українському контексті — це листування, серед інших, Михайла Драгоманова (1841–1895), Івана Франка (1856–1916) та Михайла Грушевського (1866–1934). По-друге, в світовому контексті, поруч листування Алексіса де Токвіля (1805–1859), Макса Вебера (1864–1920) та інших, це передусім листування визначного англійського державного діяча, політика і філософа Едмунда Берка (1729–1797). З одного боку, його епістолярна спадщина, як і листування В. Липинського, проливає чимало світла на ідейні переконання та погляди мислителя, з другого — найважливіший політичний трактат Е. Берка “Роздуми про революцію у Франції” за своєю формою і змістом є листом-відповіддю “молодому паризькому джентльмену”. А, як відомо, В. Липинський свій найважливіший політичний твір назвав “Листи до братів-хліборобів”.

Крім того, напрошується порівняння з листами двох президентів Сполучених Штатів Америки — Джона Адамса (1735–1826) та Томаса Джефферсона (1743–1826), взаємна кореспонденція яких за 1777–1826 роки вважається шедевром американської епістолярної літератури. Зокрема, глибока заангажованість В. Липинського у питання незалежного статусу власної держави та здатності українців її зберегти має чітку паралель зі ставленням двох вищеназваних президентів Сполучених Штатів до проблем незалежності їхньої держави, її політичного устрою та людської натури як такої. Це можна проілюструвати зворушливим моментом з життя цих двох творців американської держави. На початку липня 1826 року найпалкішим бажанням уже літніх — Адамсу було 90 років, а Джефферсону 83 — та вмираючих одночасно внаслідок віку та недуг колишніх президентів американської держави було дожити до 50-ої річниці проголошення незалежності США, яка припадала на 4 липня цього ж року (1776–1826). Напередодні цієї дати знесилений недугою Адамс тривожився у Квінсі (Массачусетс), що Джефферсон, будучи молодшим за нього, його переживе. Близько півночі 3 липня вмираючий і напівпритомний Джефферсон запитував у своїй садибі в Монтічелло (Вірджінія), чи вже настало 4 липня, на що йому відповідали — “ні”. На його повторні запитання йому, врешті, відповіли — “так, сьогодні 4 липня”. А останні слова Адамса перед смертю 4 липня 1826 року о годині 5 після полудня були: “А Джефферсон ще живий”. Але він помилявся, оскільки Джефферсон помер на кілька годин раніше. Глибока віра і надлюдська сила волі здійснили останні життєві прагнення двох визначних засновників американської держави — дожити до 50-ої річниці її незалежності. І хоч В. Липинський не дожив до тривкої незалежності України, справи її державного устрою і політичної незалежності хвилювали його аж до смерті, що віддзеркалене як у його історичних та політичних творах, так і в його широкому листуванні.

Публікацією першого тому повного зібрання епістолярної спадщини В.Липинського заперечується песимістичне припущення її автора, що, мовляв, його листи “згинуть в прірві українського забування” (лист до О. Назарука від 16.І.1921 р.). І хоч вони публікуються через 70–90 років після їх написання, вони не втрачають актуальності і проливають нове світло на розвиток української суспільно-політичної думки ХХ століття.

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі.